СТЕРНИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

стерни́к «вівсянка, Emberiza» (орн.)

остаточно не з’ясоване;
може бути зіставлене зі стерня́, але здебільшого вважається звуконаслідувальним;
бр. [штэріна́тка], п. [sternal, styrnadl], trznadel, ч. strnad, слц. strnádka, вл. stnadź, нл. tsЉnarl, [tsṛ́narl], схв. стрна̀дица, стр̀натка, слн. strnád;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стерна́дка
стерня́тка
стрена́дка
строна́для «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
штэріна́тка білоруська
stnadź верхньолужицька
tsžnarl нижньолужицька
tsṛ́narl нижньолужицька
sternal польська
styrnadl польська
trznadel польська
стрна̀дица сербохорватська
стр̀натка сербохорватська
strnádka словацька
strnád словенська
стерня́ українська
strnad чеська

стерно́ «кермо»

очевидно, давнє видозмінене запозичення з польської мови;
п. ster «кермо; руль» походить від свн. дфриз. stiure «руль», пов’язаного з снн. stūr(e) «тс.»;
р. стерно́, [стярно́], бр. (заст.) стырно́, р.-цсл. стрънъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сте́рень «тс.»
стерни́к «рульовий» (заст.)
стерни́ти «керувати рухом судна, човна» (заст.)
стерни́тися
стерни́чий
стернови́й
стернува́ти «тс.»
сти́рник «тс.»
стырникъ
стыровати (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стырно́ (заст.) білоруська
stiure «руль» давньофризька
ster «кермо; руль» польська
стерно́ російська
стярно́ російська
стрънъ русько-церковнослов’янська
stiure «руль» середньоверхньнімецька
stūr(e) «тс.» середньонижньонімецька

стерня́

псл. *stьr̥nь «стерня; солома; [колючка]», очевидно, пов’язане з *tьr̥nъ «терен» і, далі, з гр. στερεός «твердий», свн. stārr «тс., жорсткий»;
зіставляється також (Petersson KZ 47, 252) з лат. stirps «стовбур, стебло»;
р. стерня́, [стернь], п. ścierń, ściernie, ч. strní, strniště, [strno], слц. strnisko, [scernisko, scireň, śćirňa], вл. šćerń, šćernišćo, šćernje, нл. sćernje, šćernišćo, болг. стърни́ще, схв. стр̑н «злаки», стр̀нūште «стерня», слн. stŕn, strniščе «тс.», цсл. стрънь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

постерне́вий «стерньовий»
стер «стерня»
сте́рен
сте́рень
сте́рінь «тс.»
стерна́вка «печериця, Agaricus arvensіs Schaeff.» (бот.)
стерни́к «стерня»
стерни́на «залишок зрізаної стеблини; [стернище]»
стерни́сько
стерни́ця «печериця» (бот.)
стерни́ще
стерні́вка «печеричка, шампіньйон, Agaricus campestris L.» (бот.)
стерно́ «стерня Л; стовбур Нед»
стернь «стерня»
стерню́к «товста стернина»
стерню́х «печериця»
стернявки́ «гриби, що ростуть по стерні»
стерня́ка «стерня»
стерня́нка «колючка із соломи, із стерні Ме; стерня Нед; (бот.) підсадівка, Agaricus edulis Pers. Нед; кормова ріпа, Brassica rapa communis Нед»
стерня́стий
стир «стерня»
стирня́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стърни́ще болгарська
šćerń верхньолужицька
šćernišćo верхньолужицька
šćernje верхньолужицька
στερεός «твердий» грецька
stirps «стовбур, стебло» латинська
sćernje нижньолужицька
šćernišćo нижньолужицька
ścierń польська
ściernie польська
*st<SUP>ь</SUP>r̥nь «стерня; солома; [колючка]» праслов’янська
*t<SUP>ь</SUP>r̥nъ «терен» праслов’янська
стерня́ російська
стернь російська
стр̑н «злаки» сербохорватська
стр̀нūште «стерня» сербохорватська
stārr «тс., жорсткий» середньоверхньнімецька
strnisko словацька
scernisko словацька
scireň словацька
śćirňa словацька
stŕn «тс.» словенська
strniščе «тс.» словенська
стрънь церковнослов’янська
strní чеська
strniště чеська
strno чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України