СТЕРЕНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
стерня́
псл. *stьr̥nь «стерня; солома; [колючка]», очевидно, пов’язане з *tьr̥nъ «терен» і, далі, з гр. στερεός «твердий», свн. stārr «тс., жорсткий»;
зіставляється також (Petersson KZ 47, 252) з лат. stirps «стовбур, стебло»;
р. стерня́, [стернь], п. ścierń, ściernie, ч. strní, strniště, [strno], слц. strnisko, [scernisko, scireň, śćirňa], вл. šćerń, šćernišćo, šćernje, нл. sćernje, šćernišćo, болг. стърни́ще, схв. стр̑н «злаки», стр̀нūште «стерня», слн. stŕn, strniščе «тс.», цсл. стрънь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
постерне́вий
«стерньовий»
стер
«стерня»
сте́рен
сте́рень
сте́рінь
«тс.»
стерна́вка
«печериця, Agaricus arvensіs Schaeff.»
(бот.)
стерни́к
«стерня»
стерни́на
«залишок зрізаної стеблини; [стернище]»
стерни́сько
стерни́ця
«печериця»
(бот.)
стерни́ще
стерні́вка
«печеричка, шампіньйон, Agaricus campestris L.»
(бот.)
стерно́
«стерня Л; стовбур Нед»
стернь
«стерня»
стерню́к
«товста стернина»
стерню́х
«печериця»
стернявки́
«гриби, що ростуть по стерні»
стерня́ка
«стерня»
стерня́нка
«колючка із соломи, із стерні Ме; стерня Нед; (бот.) підсадівка, Agaricus edulis Pers. Нед; кормова ріпа, Brassica rapa communis Нед»
стерня́стий
стир
«стерня»
стирня́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стърни́ще | болгарська |
| šćerń | верхньолужицька |
| šćernišćo | верхньолужицька |
| šćernje | верхньолужицька |
| στερεός «твердий» | грецька |
| stirps «стовбур, стебло» | латинська |
| sćernje | нижньолужицька |
| šćernišćo | нижньолужицька |
| ścierń | польська |
| ściernie | польська |
| *st<SUP>ь</SUP>r̥nь «стерня; солома; [колючка]» | праслов’янська |
| *t<SUP>ь</SUP>r̥nъ «терен» | праслов’янська |
| стерня́ | російська |
| стернь | російська |
| стр̑н «злаки» | сербохорватська |
| стр̀нūште «стерня» | сербохорватська |
| stārr «тс., жорсткий» | середньоверхньнімецька |
| strnisko | словацька |
| scernisko | словацька |
| scireň | словацька |
| śćirňa | словацька |
| stŕn «тс.» | словенська |
| strniščе «тс.» | словенська |
| стрънь | церковнослов’янська |
| strní | чеська |
| strniště | чеська |
| strno | чеська |
стерно́ «кермо»
очевидно, давнє видозмінене запозичення з польської мови;
п. ster «кермо; руль» походить від свн. дфриз. stiure «руль», пов’язаного з снн. stūr(e) «тс.»;
р. стерно́, [стярно́], бр. (заст.) стырно́, р.-цсл. стрънъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сте́рень
«тс.»
стерни́к
«рульовий»
(заст.)
стерни́ти
«керувати рухом судна, човна»
(заст.)
стерни́тися
стерни́чий
стернови́й
стернува́ти
«тс.»
сти́рник
«тс.»
стырникъ
стыровати
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стырно́ (заст.) | білоруська |
| stiure «руль» | давньофризька |
| ster «кермо; руль» | польська |
| стерно́ | російська |
| стярно́ | російська |
| стрънъ | русько-церковнослов’янська |
| stiure «руль» | середньоверхньнімецька |
| stūr(e) «тс.» | середньонижньонімецька |
стерни́к «вівсянка, Emberiza» (орн.)
остаточно не з’ясоване;
може бути зіставлене зі стерня́, але здебільшого вважається звуконаслідувальним;
бр. [штэріна́тка], п. [sternal, styrnadl], trznadel, ч. strnad, слц. strnádka, вл. stnadź, нл. tsЉnarl, [tsṛ́narl], схв. стрна̀дица, стр̀натка, слн. strnád;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стерна́дка
стерня́тка
стрена́дка
строна́для
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| штэріна́тка | білоруська |
| stnadź | верхньолужицька |
| tsžnarl | нижньолужицька |
| tsṛ́narl | нижньолужицька |
| sternal | польська |
| styrnadl | польська |
| trznadel | польська |
| стрна̀дица | сербохорватська |
| стр̀натка | сербохорватська |
| strnádka | словацька |
| strnád | словенська |
| стерня́ | українська |
| strnad | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України