СТЕПНЯК — ЕТИМОЛОГІЯ

степ «великий безлісий рівнинний простір»

загальноприйнятої етимології не має;
припускається сх.-сл. *сътепь, яке зближується зі словами то́пот, топта́ть, і далі реконструюється його первісне значення як «витоптане місце, рівне, голе» (Брандт РФВ 24, 182–183);
пов’язується з ос. t’æpæn «плоский, рівний, низький; низина», tæbæǧ «тарілка», що, як і ір. *(s)tap-, дінд. viṣṭap- «плоска поверхня», розглядаються як продовження іє. *(s)tep- «бути плоским, рівним, низьким» (Bailey BSOAS 26, 83, 87, 88, 89; Трубачев Этимология 1965, 39; Kellens Kratylos 16, 27; Pohl Russian Linguistics 1975/2, 87–88);
припускається також (Меркулова Этимология 1968, 86–91; Орел Этимология 1983, 139–140) псл. *stьpь «спина, хребет, підвищення»;
р. степь «степ; (ст.) низина, [плоска безліса височина]», бр. стэпукр.), [сьцеп], п. ч. слц. step (очевидно, з укр.), схв. сте̏паукр.), слн. stéра;
Фонетичні та словотвірні варіанти

о́степ «глушина, дичавина»
передсте́п
підсте́п
пристепови́й
степина́ «степ Нед; степове сіно»
степно́ «багато степу»
степня́к
степня́чка «сорт озимої пшениці»
степови́к
степови́ки «запорожці»
степови́ще (збільш.)
степовни́чий «наглядач за степовими угіддями»
степу́чий «степовий» (у замовлянні)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стэпукр.) білоруська
сьцеп білоруська
viṣṭap- «плоска поверхня» давньоіндійська
*(s)tep- «бути плоским, рівним, низьким» індоєвропейська
*(s)tap- іранські
t'æpæn «плоский, рівний, низький; низина» осетинська
tæbæǧ «тарілка» осетинська
step (очевидно, з укр.) польська
*stьpь «спина, хребет, підвищення» праслов’янська
степь «степ; (ст.) низина, [плоска безліса височина]» російська
паукр.) сербохорватська
сте̏step (очевидно, з укр.) словацька
stéра словенська
step (очевидно, з укр.) чеська
*сътепь ?
то́пот ?
топта́ть ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України