СТЕПЕНЯМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
сте́пінь (мат.)
псл. stepenь/stоpenь, пов’язане з stopa «нога (ступня); слід ноги; слід»;
споріднене з лит. stẽpas «апоплексичний удар», лтс. stepis «карапуз», двн. stuofa «ступінь», свн. stuofe «тс.», гол. stoep «ґанок», двн. stapfo «слід ноги», гол. stap «сходинка», англ. step «тс.; крок, слід (ноги)», можливо, також з дінд. sthāpayati «ставить», псл. stati, stojati;
іє. *(s)tep-/(s)top- (*steb-, *stob-) «ступати, топтати»;
р. сте́пень «ступінь», др. степень «східець, поріг, ступінь; сан», п. stopień «східець, ступінь, степінь; відмітка», вл. нл. stopjeń «ступінь», болг. м. сте́пен «ступінь; степінь», схв. сте̏пēн «ступінь, міра; східець; ранг», стсл. степень «східець; сан»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
постепени́ти
«збільшити, підвищити»
степе́невий
степени́ця
«шкала; сходова клітка»
степе́нний
«статечний»
степено́ваний
степенува́ти
сте́пень
«ступінь; степінь»
степенюва́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| step «тс.; крок, слід (ноги)» | англійська |
| сте́пен «ступінь; степінь» | болгарська |
| stopjeń «ступінь» | верхньолужицька |
| stoep «ґанок» | голландська |
| stap «сходинка» | голландська |
| stuofa «ступінь» | давньоверхньонімецька |
| stapfo «слід ноги» | давньоверхньонімецька |
| sthāpayati «ставить» | давньоіндійська |
| степень «східець, поріг, ступінь; сан» | давньоруська |
| *(s)tep-/(s)top- «ступати, топтати» (*steb-, *stob-) | індоєвропейська |
| *steb- | індоєвропейська |
| *stob- | індоєвропейська |
| stepis «карапуз» | латиська |
| stẽpas «апоплексичний удар» | литовська |
| сте́пен «ступінь; степінь» | македонська |
| stopjeń «ступінь» | нижньолужицька |
| stopień «східець, ступінь, степінь; відмітка» | польська |
| stepenь / stоpenь | праслов’янська |
| stopa «нога (ступня); слід ноги; слід» | праслов’янська |
| stati | праслов’янська |
| stojati | праслов’янська |
| сте́пень «ступінь» | російська |
| сте̏пēн «ступінь, міра; східець; ранг» | сербохорватська |
| stuofe «тс.» | середньоверхньнімецька |
| степень «східець; сан» | старослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України