СТЕНОГРАФІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
стеногра́фія «швидкий запис усної мови за допомогою спеціальних умовних знаків»
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Stenografíe (Stenographíe), фр. sténographie, англ. stenography (найраніше) утворено з основ гр. στενός «тісний, вузький» і γράφω «пишу»;
р. болг. стеногра́фия, бр. стэнагра́фія, п. слц. stenografia, ч. stenografie, вл. stenografija, м. стенографиjа, схв. стеногра̀фиjа, слн. stenografíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стено́граф
«фахівець, який записує усну мову способом стенографії»
стенографі́ст
«тс.»
стенографі́чний
стенографува́ти
«робити запис усної мови способом стенографії»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| stenography (найраніше) | англійська |
| стэнагра́фія | білоруська |
| стеногра́фия | болгарська |
| stenografija | верхньолужицька |
| στενός «тісний, вузький» | грецька |
| γράφω «пишу» | грецька |
| стенографиjа | македонська |
| Stenografíe | німецька |
| Stenographíe | німецька |
| stenografia | польська |
| стеногра́фия | російська |
| стеногра̀фиjа | сербохорватська |
| stenografia | словацька |
| stenografíja | словенська |
| sténographie | французька |
| stenografie | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України