СТЕЛЬМАХ — ЕТИМОЛОГІЯ
сте́льмах «майстер, який робить вози, сани, колеса; [тесляр, тесля]»
запозичення з польської мови;
п. stelmach «колісник, каретник» походить від нім. Stéllmacher «тс.», утвореного з основ іменника Stelle «місце; насад воза» і дієслова machen «робити», спорідненого з гр. μάσσειν «місити», псл. mazati, укр. ма́зати;
бр. стальма́х «стельмах», стэ́льмах «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сте́льмаство
«ремесло, фах стельмаха»
стельмахува́ти
стельма́шити
стельма́шка
«тс.»
стельма́шня
«майстерня, де роблять вози, сани, колеса»
ште́льмах
штельма́шня
«тс.»
шти́льмах
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стальма́х «стельмах» | білоруська |
| стэ́льмах «тс.» | білоруська |
| μάσσειν «місити» | грецька |
| Stéllmacher «тс.» | німецька |
| Stelle «місце; насад воза» | німецька |
| machen «робити» | німецька |
| stelmach «колісник, каретник» | польська |
| mazati | праслов’янська |
| ма́зати | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України