СТЕЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
сте́ла «кам’яний стовп чи плита з написом або рельєфним зображенням»
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Stéle, фр. stèle, англ. stele походять від лат. stēla «стовп, колона», яке зводиться до гр. στήλη (‹*στάλ-νᾱ) «тс.», пов’язаного чергуванням голосних з дієсловом στέλλω «готую; посилаю», яке зіставляється з псл. stьlati, укр. стели́ти;
р. болг. сте́ла, бр. стэ́ла, п. stela, ч. слц. слн. stéla;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| stele | англійська |
| стэ́ла | білоруська |
| сте́ла | болгарська |
| στήλη «тс.» (‹*στάλ-νᾱ) | грецька |
| στέλλω «готую; посилаю» | грецька |
| stēla «стовп, колона» | латинська |
| Stéle | німецька |
| stela | польська |
| stьlati | праслов’янська |
| сте́ла | російська |
| stéla | словацька |
| stéla | словенська |
| стели́ти | українська |
| stèle | французька |
| stéla | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України