СТЕЗЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
стезя́ «(кн.) життєвий шлях; (заст.) стежка» (очевидно, зі стсл.)
псл. stьza (*stьga), пов’язане з stignǫti «стигнути, встигати, поспішати»;
споріднене з лтс. stiga «стежка; пішохідна дорога», staiga «дорога», двн. stēg «тс.» (‹*stigaz), steiga, гот. staiga «тс.», гр. στίχος «ряд», алб. shteg «стежка»;
іє. *stī˘gh-/steigh-, stoigh-;
р. стезя́, [стега́], др. стьза, стьзя «стежка, шлях», полаб. stadza (staӡṛ́ă) «стежка», схв. ста̀за «пішохідна дорога», слн. stezá «тс.», стсл. стьsa «стежка, шлях»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
shteg «стежка» | албанська |
staiga «тс.» | готська |
στίχος «ряд» | грецька |
stēg «тс.» (‹*stigaz) | давньоверхньонімецька |
steiga | давньоверхньонімецька |
*stigaz | давньоверхньонімецька |
*stigaz | давньоверхньонімецька |
стьза | давньоруська |
стьзя «стежка, шлях» | давньоруська |
*stī˘gh- / steigh- | індоєвропейська |
stoigh- | індоєвропейська |
stiga «стежка; пішохідна дорога» | латиська |
staiga «дорога» | латиська |
stadza «стежка» (staӡṛ́ă) | полабська |
staӡṛ́ă | полабська |
staӡṛ́ă | полабська |
stьza (*stьga) | праслов’янська |
stignǫti «стигнути, встигати, поспішати» | праслов’янська |
*stьga | праслов’янська |
*stьga | праслов’янська |
стезя́ | російська |
стега́ | російська |
ста̀за «пішохідна дорога» | сербохорватська |
stezá «тс.» | словенська |
стьsa «стежка, шлях» | старослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України