СТЕЖКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
сте́жка
псл. stьžьka, похідне від *stьga (›stьzja) «тс.»;
р. (розм.) стёжка «стежка», бр. сце́жка, п. ścieżka, ч. слц. stezka, вл. šćežka, нл. sćažka «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стежа́
сте́жа́
«розвідка, спостереження»
сте́жач
«спостерігач»
стежи́ни
сте́жи́ти
сте́жі
«люди, послані вести спостереження»
стежкува́ти
«стежити»
сте́жник
«тс.»
сти́шка
«стежка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сце́жка | білоруська |
| šćežka | верхньолужицька |
| sćažka «тс.» | нижньолужицька |
| ścieżka | польська |
| stьžьka | праслов’янська |
| *stьga «тс.» (›stьzja) | праслов’янська |
| stьzja | праслов’янська |
| стёжка «стежка» (розм.) | російська |
| stezka | словацька |
| stezka | чеська |
стег «стібок (у шитті)»
псл. steg-/stog- «стьобати; шити», первісно, очевидно, «колоти; бити»;
споріднене з гот. stakins (зн. в. мн.) «наколоті знаки, тавра», двн. sta(c)hhulla, stahhula «жало, колючка», stachilla, свн. stachel, нвн. Stáchel «тс.», stechen «колоти, жалити; різати», свн. stёchen, двн. stёhhan «тс.», свн. stekken «втикати»;
іє. *steg-, *stegh-;
р. стега́ть «шити; бити», п. ścieg «стібок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
застегнути
«застібнути»
застяга́ти
«застібати»
застягну́ти
розстяга́ти
«розстібати»
розстягну́ти
сте́гнати
«стьобати, строчити»
стежо́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| stakins «наколоті знаки, тавра» (зн. в. мн.) | готська |
| sta(c)hhulla | давньоверхньонімецька |
| stahhula «жало, колючка» | давньоверхньонімецька |
| stachilla | давньоверхньонімецька |
| stёhhan «тс.» | давньоверхньонімецька |
| *steg- | індоєвропейська |
| *stegh- | індоєвропейська |
| Stáchel «тс.» | нововерхньонімецька |
| stechen «колоти, жалити; різати» | нововерхньонімецька |
| ścieg «стібок» | польська |
| steg-/stog- «стьобати; шити» | праслов’янська |
| стега́ть «шити; бити» | російська |
| stachel | середньоверхньнімецька |
| stёchen | середньоверхньнімецька |
| stekken «втикати» | середньоверхньнімецька |
ште́йгер «гірничий майстер»
запозичення з німецької мови;
н. Steiger «штейгер, гірничий майстер» пов’язане зі steigen «підійматися», Steig «стежка», спорідненими з псл. *stьgа, укр. сте́жка;
р. ште́йгер, бр. штэ́йгер, п. sztygar, stygar, ст. stygar, stegar, sztagier, [sztejgier] «тс.», ч. (розм.) štaigr «альпініст», слц. (розм.) štаjger «штейгер», болг. ща́йгер «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| штэ́йгер | білоруська |
| ща́йгер «тс.» | болгарська |
| Steiger «штейгер, гірничий майстер» | німецька |
| steigen «підійматися» | німецька |
| Steig «стежка» | німецька |
| sztygar | польська |
| stygar | польська |
| stygar (ст.) | польська |
| stegar (ст.) | польська |
| sztagier (ст.) | польська |
| sztejgier «тс.» (ст.) | польська |
| *stьgа | праслов’янська |
| ште́йгер | російська |
| štаjger «штейгер» (розм.) | словацька |
| сте́жка | українська |
| štaigr «альпініст» (розм.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України