СТЕЖКАМ — ЕТИМОЛОГІЯ

сте́жка

псл. stьžьka, похідне від *stьga (›stьzja) «тс.»;
р. (розм.) стёжка «стежка», бр. сце́жка, п. ścieżka, ч. слц. stezka, вл. šćežka, нл. sćažka «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стежа́
сте́жа́ «розвідка, спостереження»
сте́жач «спостерігач»
стежи́ни
сте́жи́ти
сте́жі «люди, послані вести спостереження»
стежкува́ти «стежити»
сте́жник «тс.»
сти́шка «стежка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сце́жка білоруська
šćežka верхньолужицька
sćažka «тс.» нижньолужицька
ścieżka польська
stьžьka праслов’янська
*stьga «тс.» (›stьzja) праслов’янська
stьzja праслов’янська
стёжка «стежка» (розм.) російська
stezka словацька
stezka чеська

стег «стібок (у шитті)»

псл. steg-/stog- «стьобати; шити», первісно, очевидно, «колоти; бити»;
споріднене з гот. stakins (зн. в. мн.) «наколоті знаки, тавра», двн. sta(c)hhulla, stahhula «жало, колючка», stachilla, свн. stachel, нвн. Stáchel «тс.», stechen «колоти, жалити; різати», свн. stёchen, двн. stёhhan «тс.», свн. stekken «втикати»;
іє. *steg-, *stegh-;
р. стега́ть «шити; бити», п. ścieg «стібок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

застегнути «застібнути»
застяга́ти «застібати»
застягну́ти
розстяга́ти «розстібати»
розстягну́ти
сте́гнати «стьобати, строчити»
стежо́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
stakins «наколоті знаки, тавра» (зн. в. мн.) готська
sta(c)hhulla давньоверхньонімецька
stahhula «жало, колючка» давньоверхньонімецька
stachilla давньоверхньонімецька
stёhhan «тс.» давньоверхньонімецька
*steg- індоєвропейська
*stegh- індоєвропейська
Stáchel «тс.» нововерхньонімецька
stechen «колоти, жалити; різати» нововерхньонімецька
ścieg «стібок» польська
steg-/stog- «стьобати; шити» праслов’янська
стега́ть «шити; бити» російська
stachel середньоверхньнімецька
stёchen середньоверхньнімецька
stekken «втикати» середньоверхньнімецька

ште́йгер «гірничий майстер»

запозичення з німецької мови;
н. Steiger «штейгер, гірничий майстер» пов’язане зі steigen «підійматися», Steig «стежка», спорідненими з псл. *stьgа, укр. сте́жка;
р. ште́йгер, бр. штэ́йгер, п. sztygar, stygar, ст. stygar, stegar, sztagier, [sztejgier] «тс.», ч. (розм.) štaigr «альпініст», слц. (розм.) štаjger «штейгер», болг. ща́йгер «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
штэ́йгер білоруська
ща́йгер «тс.» болгарська
Steiger «штейгер, гірничий майстер» німецька
steigen «підійматися» німецька
Steig «стежка» німецька
sztygar польська
stygar польська
stygar (ст.) польська
stegar (ст.) польська
sztagier (ст.) польська
sztejgier «тс.» (ст.) польська
*stьgа праслов’янська
ште́йгер російська
štаjger «штейгер» (розм.) словацька
сте́жка українська
štaigr «альпініст» (розм.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України