СТЕГНО — ЕТИМОЛОГІЯ
стегно́ «верхня частина ноги; [частина терниці]»
псл. stegno, [stьgno];
загальноприйнятого пояснення не має;
можливий зв’язок з лат. tīgnum (‹*tegnom) «брус, будівельний ліс», що зближується з р. стожа́р «жердина, палиця» і далі з іє. *(s)teg- «тс.»;
пов’язання з дінд. sákthi «стегно» (Machek ESJČ 576) необґрунтоване;
р. стегно́, бр. сцягно́, п. ściegno, ścięgno, ч. слц. stehno, вл. sćehno, нл. sćogno, полаб. stegnü, схв. стèгно, (мн.) сте̏гна, слн. stеêgnо, стсл. стéгно, стьгно;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підсте́гнє
«гомілка»
стеге́нний
стеге́нце
сте́гна
«передні сниці у возі»
(мн.)
стегна́стий
стегнови́й
стегня́ниця
«частина ткацького верстата»
стегнянкє́
«сниці»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сцягно́ | білоруська |
| sćehno | верхньолужицька |
| sákthi «стегно» | давньоіндійська |
| *(s)teg- «тс.» | індоєвропейська |
| tīgnum «брус, будівельний ліс» (‹*tegnom) | латинська |
| *tegnom | латинська |
| sćogno | нижньолужицька |
| stegnü | полабська |
| ściegno | польська |
| ścięgno | польська |
| stegno | праслов’янська |
| стожа́р «жердина, палиця» | російська |
| стегно́ | російська |
| стèгно (мн.) | сербохорватська |
| stehno | словацька |
| stєêgnо | словенська |
| стéгно | старослов’янська |
| стьгно | старослов’янська |
| stehno | чеська |
| stьgno | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України