СТЕБЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
стебло́
іє. *steib(h)- (*steip-) «міцний, жорстокий; стискати»;
псл. *stьblь, *stьblo;
споріднене з лит. stìbis «membrum virile», stíebas «стовп, стовбур, стебло», stibóna «той, у кого довгі гомілки», stáibiai (мн.) «гомілки», лтс. stiba «палка, прут», дінд. stíbhiḥ «пучок, жмуток; волоть», лат. tībia «гомілка, гомілкова кістка», гр. στιφρός «міцний, сильний», στιβαρός «тс.», очевидно, також лат. stipula «соломинка»;
р. сте́бель, [стебло́], бр. сцябло́, др. стьбло, стьбль, п. ździebło, źdźbło, [zdbło, zbło], ст. śćbło, ściebło, ч. stéblo, [zblo], ст. stblo, слц. steblo, вл. stwjelco, [spjelco], нл. spło, [zbło], полаб. ståblüṛ́, болг. стебло́, стъбло́, м. стебло, схв. ста́бло, ста̀бљика, слн. stеÊblo, с.-цсл. стьбль, стьбло, стьблиѥ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стебели́на
стебели́ння
стебели́ти
«виростати в стебло»
стебели́тися
стебе́лля
сте́бель
стебелькува́тий
«стеблоподібний; тонкий, стрункий Чаб»
стеби́ля
«стебла»
(зб.)
стебле́вий
стебли́на
стебли́ння
стебли́стий
стебли́тися
«тс.»
стеблова́тий
стеблови́й
стеблува́ння
стебля́стий
стрильбелькува́тий
«худорлявий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сцябло́ | білоруська |
стебло́ | болгарська |
стъбло́ | болгарська |
stwjelco | верхньолужицька |
spjelco | верхньолужицька |
στιφρός «міцний, сильний» | грецька |
στιβαρός «тс.» | грецька |
stíbhiḥ «пучок, жмуток; волоть» | давньоіндійська |
стьбло | давньоруська |
стьбль | давньоруська |
*steib(h)- «міцний, жорстокий; стискати» (*steip-) | індоєвропейська |
*steip- | індоєвропейська |
tībia «гомілка, гомілкова кістка» | латинська |
stipula «соломинка» | латинська |
stiba «палка, прут» | латиська |
stìbis «membrum virile» | литовська |
stíebas «стовп, стовбур, стебло» | литовська |
stibóna «той, у кого довгі гомілки» | литовська |
stáibiai мн. | литовська |
stáibiai мн. | литовська |
стебло | македонська |
spło | нижньолужицька |
zbło | нижньолужицька |
ståblüṛ́ | полабська |
ździebło | польська |
źdźbło | польська |
zdbło | польська |
zbło | польська |
śćbło | польська |
ściebło | польська |
stblo | польська |
*stьblь | праслов’янська |
*stьblo | праслов’янська |
сте́бель | російська |
стебло́ | російська |
стьбль | сербо-церковнослов’янська |
стьбло | сербо-церковнослов’янська |
стьблиѥ | сербо-церковнослов’янська |
ста́бло | сербохорватська |
ста̀бљика | сербохорватська |
steblo | словацька |
stеêblo | словенська |
stéblo | чеська |
zblo | чеська |
спи́ця «один з дерев’яних або металевих стрижнів, що з’єднують маточину колеса з ободом; один із тонких стрижнів, що становлять каркас парасольки; тонкий довгий стрижень для плетіння»
псл. stъpica «дерев’яний кілок; спиця», [*stьpica] «тс.»;
споріднене з лтс. stups (stupe) «мітла», stupas (мн.) «маленькі гілки», гр. στύπος«ціпок, держак, стебло», дісл. stúfr «огризок», дінд. stupaḥ «чуб», а також (форма псл. [*stьpica]) з лит. stìpinas «спиця», stiрrùs «сильний, міцний», лтс. stiprs «тс.», лит. stìpti «ставати жорстким, ціпеніти», лат. stipulus «міцний», stipula «стебло, соломина», stīpes «стовбур; кілок, жердина», свн. stīf «непорушний, жорсткий, прямий», дангл. stīf, дісл. stīfr «тс., твердий» і, далі, псл. *stьblь (*stьbl-о) «стебло», укр. стебло́;
іє. *steib-/steibh-/ stī˘b-/steip-/steibo- «жорсткий, твердий; стискати»;
зіставлення з нвн. Spitze «вістря» (Mikl. EW 317; Brückner 553), з нвн. spitz «гострий, шпилястий», Spiess «спис, піка; рожен», двн. spizzi «гострий» (Преобр. II 365) неприйнятне, як і припущення про походження від двн. speihha «спиця» (Schrader Reallexikon II 421);
Фонетичні та словотвірні варіанти
spica
śpica
«спиця»
špica
špice
stpica
stpicě
stwica
šрica
šрica
«тс.»
šр́ica
спича́к
спичакува́тий
спича́стий
спи́чка
спі́ца
сту́пка
«маточина колеса»
стъпица
«ткацький човник; кіл»
стьпица
ца
шпи́ца
шпи́ця
«тс.; [шпиль]»
шпича́к
шпичакува́тий
шпича́стий
шпи́чка
шпичкува́тий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
στύπος «ціпок, держак, стебло» | грецька |
stīf | давньоанглійська |
spizzi «гострий» | давньоверхньонімецька |
speihha «спиця» | давньоверхньонімецька |
stupaḥ «чуб» | давньоіндійська |
stúfr «огризок» | давньоісландська |
stīfr «тс., твердий» | давньоісландська |
*steib- / steibh- / stī˘b- / steip- / steibo- «жорсткий, твердий; стискати» | індоєвропейська |
stipulus «міцний» | латинська |
stipula «стебло, соломина» | латинська |
stīpes «стовбур; кілок, жердина» | латинська |
stups «мітла» (stupe) | латиська |
stiprs «тс.» | латиська |
stupe | латиська |
stìpinas «спиця» | литовська |
stiрrùs «сильний, міцний» | литовська |
stìpti «ставати жорстким, ціпеніти» | литовська |
Spitze «вістря» | нововерхньонімецька |
spitz «гострий, шпилястий» | нововерхньонімецька |
Spiess «спис, піка; рожен» | нововерхньонімецька |
stъpica «дерев’яний кілок; спиця» | праслов’янська |
*stьpica «тс.» | праслов’янська |
*stьblь «стебло» (*stьbl-о) | праслов’янська |
*stьpica | праслов’янська |
*stьbl-о | праслов’янська |
stīf «непорушний, жорсткий, прямий» | середньоверхньнімецька |
стебло́ | українська |
стебля́к «стебловий пильщик, Cephus pygmaeus» (зоол.)
пов’язане зі стебло́;
назва зумовлена тим, що ця комаха розвивається в стеблах злаків (Горностаев 285);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
стебло́ | ? |
цибо́к «стрілка цибулі»
суфіксальні утворення від кореня cib-(tsib-), похідного від *stib- (унаслідок метатези), спорідненого з псл. *stьblo, від якого походять стсл. стьбло, укр. стебло́;
ч. сíb «порожнисте стебло (цибулі, часнику)», слц. сíb, cíbik «тс.», сíbel, cíblik «сечівник; penis», [cibík, cípik] «носик чайника», нл. cypk «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
циба́к
«стрілка часнику»
циба́х
«стрілка цибулі»
ци́бик
«тс.»
цибі́на
ци́бка
«стебло часнику або цибулі»
ципо́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
cypk «тс.» | нижньолужицька |
*stьblo | праслов’янська |
сíb «тс.» | словацька |
cíbik «тс.» | словацька |
стьбло | старослов’янська |
стебло́ | українська |
сíbel «сечівник; penis» | українська |
cíblik «сечівник; penis» | українська |
cibík «носик чайника» | українська |
cípik «носик чайника» | українська |
сíb «порожнисте стебло (цибулі, часнику)» | чеська |
*stib- (унаслідок метатези) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України