СТВОР — ЕТИМОЛОГІЯ
створ «звід, склепіння; (спец.) розташування двох орієнтирів на одній лінії з оком спостерігача; напрям перетину русла з греблею; фарватер, навігаційний орієнтир»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. створ «запор, засув; стулка; віконниця; рухома частина греблі (для спуску води); лінія, що проходить через два орієнтири; навігаційний орієнтир» пов’язане із затвори́ть «закрити», яке відповідає укр. затвори́ти (див.);
бр. створ «частина простору, обмежена стійками, перекладками; стулка; розміщення двох предметів на одній лінії з оком спостерігача; навігаційний орієнтир»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
створча́тий
«з двома стулками (двері, вікна)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| створ «частина простору, обмежена стійками, перекладками; стулка; розміщення двох предметів на одній лінії з оком спостерігача; навігаційний орієнтир» | білоруська |
| створ «запор, засув; стулка; віконниця; рухома частина греблі (для спуску води); лінія, що проходить через два орієнтири; навігаційний орієнтир» | російська |
| затвори́ть «закрити» | російська |
| затвори́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України