СТАЄННИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ста́йня «конюшня; хлів»
очевидно, псл. [staj-nja] «конюшня, хлів», пов’язане з [staja] «тс.; курінь пастуха», первісно «стоянка; стійло»;
менш переконливе виведення безпосередньо з п. stajnia (Онышкевич Исслед. п. яз. 248);
бр. ста́йня «конюшня», п. stajnia «тс., хлів», слц. stajňa «стайня», [stajeň] «тс.», слн. [stajna] «хлів, загін»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стає́нний
«якого тримають у стайні; виїзний (про коня)»
стайни́ця
ста́йни́чий
«конюх; (заст.) слуга, який завідував конюхами, конюшнями; головний конюх»
ста́ни́ця
ста́нка
ста́ня
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ста́йня «конюшня» | білоруська |
| stajnia | польська |
| stajnia «тс., хлів» | польська |
| staj-nja «конюшня, хлів» | праслов’янська |
| staja «тс.; курінь пастуха» | праслов’янська |
| stajňa «стайня» | словацька |
| stajeň «тс.» | словацька |
| stajna «хлів, загін» | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України