СТАТКОМ — ЕТИМОЛОГІЯ

ста́ток «достаток; майно, власність; [худоба; витрати, потреби, заможність, спроможність О; посуд, судно, місцеперебування, порядок, благоустрій Пі]»

псл. [statъkъ] «майно», пов’язане з stati «стати, вистачити»;
менш переконливе виведення (Machek ESJČ 575) від псл. stati «виникнути» (первісно у значенні «худоба»);
р. [ста́ток] «достаток», бр. ста́так «стадо», др. статъкъ «майно, спадщина», п. statki «майно», ч. statek «тс.», слц. statok «тс.; худоба»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ста́тки «доходи; добро, майно» (мн.)
ста́ткови́й «заможний О; належний до якогось посуду; який знаходиться у посудині Пі»
статкови́тий «статечний; хазяйновитий»
ста́тком «доволі, досить, багато»
статкува́ти «добре хазяйнувати, старанно працювати; поводити себе добре, розсудливо»
ста́тний «статечний; заможний Г, Нед»
статні́ти «тс.»
стато́чний «статечний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ста́так «стадо» білоруська
статъкъ «майно, спадщина» давньоруська
statki «майно» польська
statъkъ «майно» праслов’янська
stati «стати, вистачити» праслов’янська
stati «виникнути» (первісно у значенні «худоба») праслов’янська
ста́ток «достаток» російська
statok «тс.; худоба» словацька
statek «тс.» чеська

ста́док «велика рогата худоба»

результат контамінації слів [ста́ток] «велика рогата худоба» і ста́до (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

стадчи́на «загальна назва великої домашньої худоби»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ста́ток «велика рогата худоба» українська
ста́до українська

стате́чний «розважливий, поважний; сповнений гідності; показний; заможний; немолодий; літній; пристойний, добропорядний»

запозичення з польської мови;
п. stateczny «статечний» пов’язане з іменником statek «стан; власність, майно», якому відповідає укр. [ста́ток] «майно»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
stateczny «статечний» польська
statek «стан; власність, майно» польська
ста́ток «майно» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України