СТАРТУ — ЕТИМОЛОГІЯ
старт «початковий момент спортивних змагань, зльоту літака, космічного корабля; місце, з якого починається подолання якоїсь віддалі; початок чого-небудь»
запозичення з англійської мови;
англ. start «пуск, старт; початок, відправлення», букв. «вирушення» пов’язане з дієсловом start «вирушати; починати; запускати; кидатися», сангл. sterten «тс.; кинутися, злякатися», спорідненим з дфриз. stirta (sterta) «перекинути», двн. sturzen (нвн. stürzen) «кидати, скидати; ринутися», снн. снідерл. гол. storten «кидатися; виливати», снідерл. sterten, sturten «кидатися, ринутися, мчати»;
р. бр. болг. м. старт, п. ч. вл. start, слц. štart, схв. ста̏рт, слн. stárt, štárt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
старте́р
«особа, яка подає команду до старту; механізм для запуску двигуна»
стартови́к
«робітник стартової команди»
стартува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| start «пуск, старт; початок, відправлення» | англійська |
| старт | білоруська |
| старт | болгарська |
| start | верхньолужицька |
| storten «кидатися; виливати» | голландська |
| sturzen «кидати, скидати; ринутися» (нвн. stürzen) | давньоверхньонімецька |
| stirta «перекинути» (sterta) | давньофризька |
| sterta | давньофризька |
| старт | македонська |
| stürzen | нововерхньонімецька |
| start | польська |
| старт | російська |
| ста̏рт | сербохорватська |
| sterten «тс.; кинутися, злякатися» | середньоанглійська |
| storten «кидатися; виливати» | середньонижньонімецька |
| storten «кидатися; виливати» | середньонідерландська |
| sterten | середньонідерландська |
| sturten «кидатися, ринутися, мчати» | середньонідерландська |
| štart | словацька |
| stárt | словенська |
| štárt | словенська |
| start | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України