СТАРАЮСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

стара́ти «добувати, діставати, придбавати СУМ, О; дбати, здобувати Ме; доглядати Нед; старатися про щось О»

псл. starati sę «старатися»;
задовільної етимології не має;
пов’язується з псл. starъ-jь «старий, давній» (Brückner 513; Hujer LF 50, 319–320; Holub–Lyer 450; Holthausen AeWb. 322; Pedersen Kelt. Gr. I 79);
зіставляється з лтс. starógs «старанний», лит. starìnti «тягти через силу», прус. stūrnawiskan (орудн. в.) «серйозність, важливість», дангл. stierne (styrne) «серйозний, суворий», лат. sternāx «безглуздий», consternāre «потрясати», strēnuus «діяльний», гр. στρηνής «твердий, гострий», στρη̃νος«сила», кімр. trón (trin) «боротьба, бій; праця, турботи» (‹ *(s)trēnā), норв. sterra «прагнути, завзято домагатися», sterren «упертий», псл. stradati «страждати» (Trautmann Apr. Sprachd. 440; Holthausen AeWb. 322; Walde–Hofm. II 601–602; Boisacq 919; Pedersen Kelt. Gr. I 81; Stokes 137; Persson Beitr. 429–430, 433, 732, 787);
зближується з нім. stören «перешкоджати; заважати», двн. stōran «турбувати», нвн. Sturm «буря» (Machek ESJČ 574);
р. стара́ться, бр. стара́цца, п. starać się, ч. starati se, слц. starat’ sa, вл. starać (so), нл. staraś (se), болг. стара́я се, м. старател «опікун», схв. ста̏рати се;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стара́льний «старанний»
старанли́вий
стара́нний
стара́нник «дбайливець»
ста́ра́ння
ста́рань «піклування, старання»
стара́тель «той, хто добуває золото; (заст.) дбайливець»
стара́тельний
стара́тельство «промисел старателя»
стара́тися
старга́ти «думати, роздобувати»
старівни́к «піклувальник»
старли́вий
ста́рник «претендент на посаду»
старовли́вий
старо́вний «тс.»
старува́ти «старатися Нед; піклуватися Корз»
стару́нок «піклування»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стара́цца білоруська
стара́я се болгарська
starać (so) верхньолужицька
στρηνής «твердий, гострий» грецька
στρη̃νος «сила» грецька
stierne «серйозний, суворий» (styrne) давньоанглійська
styrne давньоанглійська
stōran «турбувати» давньоверхньонімецька
trîn «боротьба, бій; праця, турботи» (trin)(‹ *(s) кімрська
*(s)trēnā кімрська
trin кімрська
sternāx «безглуздий» латинська
consternāre «потрясати» латинська
strēnuus «діяльний» латинська
starîgs «старанний» латиська
starìnti «тягти через силу» литовська
старател «опікун» македонська
staraś (se) нижньолужицька
stören «перешкоджати; заважати» німецька
Sturm «буря» нововерхньонімецька
sterra «прагнути, завзято домагатися» норвезька
sterren «упертий» норвезька
starać się польська
starati sę «старатися» праслов’янська
starъ-jь «старий, давній» праслов’янська
stradati «страждати» праслов’янська
stūrnawiskan «серйозність, важливість» (орудн. в.) прусська
стара́ться російська
рати се сербохорватська
starat' sa словацька
starati se чеська

страда́ти

псл. stradati «бідувати», strada (*stradja) «злидні»;
вважається віддалено спорідненим з лат. strēnuus «старанний, енергійний, діяльний; міцний, сильний», гр. στρηνής (στρηνός) «гострий, шорсткий, грубий», στρη̃νος «зарозумілість, пихатість», στρηνές «оглушливо, пронизливо, гостро, різко» (про крик слона), норв. sterra «ревно прагнути», sterren «упертий», кімр. trīn «боротьба; турботи, зусилля», що переважно зіставляються з р. стара́ться, укр. стара́тися;
іє. *(s)ter-/(s)tre- (›*stro-d-) «твердий, тугий, жорсткий»;
зближення з р. раде́ть (Machek ESJČ 580; Recherches 38) викликає сумнів, як і пов’язання разом з псл. strax «страх» з основою *srā- (Vaillant Gr. comp. I 170–171);
р. страда́ть «страждати; [косити сіно, збирати врожай]», страда́ «жнива», бр. [страда́ць] «страждати, терпіти», др. страдати «працювати, трудитися; страждати, терпіти», п. ст. stradać «втрачати, губити, бути позбавленим; позбавляти», strada «бідність, злиденність; біда, злидні», stradza «тс.», ч. strádati «страждати», слц. strádat’ «тс.», вл. tradać «бідувати», нл. tšadaś, [stradać, stradaś] «тс.», болг. стра́дам «страждаю», м. страда «страждає», схв. стра́дати «страждати», слн. strádati «бідувати», стсл. страдати (1 ос. одн. страждѫ) «страждати; напружуватися, боротися; потребувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стра́да «гарячий час, жнива»
страда́лець
страда́льний «страждальний»
страда́льник
страда́льництво
страда́нний «тс.»
стра́дний
стра́дник
стра́дництво
стра́дницький
стра́дничий
стражда́лець
стражда́льний
стражда́льник
стражда́льницький
стра́жда́ння
стра́жда́ти
стра́ждатися «страждати»
стражде́нний
стражджий «страшний» (про муки, терпіння)
стражді́ти «страждати, терпіти»
стра́ждува́ння
стра́ждувати «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
страда́ць «страждати, терпіти» білоруська
стра́дам «страждаю» болгарська
tradać «бідувати» верхньолужицька
στρηνής «гострий, шорсткий, грубий» (στρηνός) грецька
στρη̃νος «зарозумілість, пихатість» грецька
στρηνές «оглушливо, пронизливо, гостро, різко» (про крик слона) грецька
στρηνός грецька
страдати «працювати, трудитися; страждати, терпіти» давньоруська
*(s)ter-/(s)tre- «твердий, тугий, жорсткий» (›*stro-d-) індоєвропейська
*stro-d- індоєвропейська
trīn «боротьба; турботи, зусилля» кімрська
strēnuus «старанний, енергійний, діяльний; міцний, сильний» латинська
страда «страждає» македонська
tšadaś нижньолужицька
stradać «тс.» нижньолужицька
stradaś «тс.» нижньолужицька
sterra «ревно прагнути» норвезька
sterren «упертий» норвезька
stradać «втрачати, губити, бути позбавленим; позбавляти»«бідність, злиденність; біда, злидні»«тс.» польська
strada «втрачати, губити, бути позбавленим; позбавляти»«бідність, злиденність; біда, злидні»«тс.» польська
stradza «втрачати, губити, бути позбавленим; позбавляти»«бідність, злиденність; біда, злидні»«тс.» польська
stradati «бідувати» праслов’янська
strada праслов’янська
*stradja праслов’янська
strax «страх» праслов’янська
*srā- праслов’янська
стара́ться російська
раде́ть російська
страда́ть «страждати; [косити сіно, збирати врожай]» російська
страда́ «жнива» російська
стра́дати «страждати» сербохорватська
strádat' «тс.» словацька
strádati «бідувати» словенська
страдати «страждати; напружуватися, боротися; потребувати» (1 ос. одн. страждѫ) старослов’янська
стара́тися українська
strádati «страждати» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України