СТАПЕЛІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
ста́пель «прибережна споруда на суднобудівних заводах у вигляді похилого майданчика, на якому будують, ремонтують і спускають на воду кораблі; (тех.) підсобна споруда для складання верстатів, літаків тощо»
через посередництво російської мови запозичено з голландської або нижньонімецької;
гол. нн. stapel «поміст і споруда для спуску на воду суден», як і снн. снідерл. stāpel «підпора, жердина; фундамент», споріднені з дангл. stapol «підпора», дфриз. stapul, stapel «фундамент; колода, блок», двн. staffal «фундамент; крок; ступінь», stafful, stapfal «тс.», дісл. stǫpull «підпора», дангл. stōpel «слід», двн. stuof(f)a «ступінь», stapfo (staffo) «слід ноги», свн. stapfe «тс.», stuofe «слід; підпорна плита», гол. stoep «ґанок», дфриз. stap «крок; слід ноги (ступні)», що виводяться від іє. *steb(h)- «ступати, іти», представленого також у псл. stopa, stǫpenь, укр. стопа́, сту́пі́нь;
р. бр. ста́пель, п. stapel, болг. ста́пел, схв. стапел;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ста́пель | білоруська |
| ста́пел | болгарська |
| stapel «поміст і споруда для спуску на воду суден» | голландська |
| stoep «ґанок» | голландська |
| stapol «підпора» | давньоанглійська |
| stōpel «слід» | давньоанглійська |
| staffal «фундамент; крок; ступінь» | давньоверхньонімецька |
| stafful | давньоверхньонімецька |
| stapfal «тс.» | давньоверхньонімецька |
| stuof(f)a «ступінь» | давньоверхньонімецька |
| stapfo | давньоверхньонімецька |
| staffo | давньоверхньонімецька |
| stǫpull «підпора» | давньоісландська |
| stapul | давньофризька |
| stapel «фундамент; колода, блок» | давньофризька |
| stap «крок; слід ноги (ступні)» | давньофризька |
| *steb(h)- «ступати, іти» | індоєвропейська |
| stapel «поміст і споруда для спуску на воду суден» | нижньонімецька |
| stapel | польська |
| stopa | праслов’янська |
| stǫpenь | праслов’янська |
| ста́пель | російська |
| стапел | сербохорватська |
| stapfe «тс.» | середньоверхньнімецька |
| stuofe «слід; підпорна плита» | середньоверхньнімецька |
| stāpel «підпора, жердина; фундамент» | середньонижньонімецька |
| stāpel «підпора, жердина; фундамент» | середньонідерландська |
| стопа́ | українська |
| сту́пі́нь | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України