СТАНІСЛАВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
Станісла́в (чоловіче ім’я)
складне утворення з форми наказового способу др. стани (псл. stani) від дієслова стати і основи іменника слава (псл. slava);
пізніше могло бути підтримане впливом польської мови;
р. болг. Станисла́в, Станисла́ва, бр. Cтанісла́ў, Станісла́ва, др. Станиславъ, п. Stanisław, ч. слц. Stanislav, Stanislava, м. Станислав, Станислава, схв. Станислав, Станислава, слн. Stanislav, Stanislava;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Сла́ва
Сла́ва
Славко́
Сла́вцьо
Сла́вця
Ста́на
Станиславъ
(1393)
Станісла́ва
(жіноче ім’я)
Ста́ня
Ста́сій
Стась
Ста́ся
Ста́ха
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Cтанісла́ў | білоруська |
| Станісла́ва | білоруська |
| Станисла́в | болгарська |
| Станисла́ва | болгарська |
| стани (псл. stani)(псл. slava) | давньоруська |
| стати | давньоруська |
| слава | давньоруська |
| Станиславъ | давньоруська |
| Станислав | македонська |
| Станислава | македонська |
| Stanisław | польська |
| stani | праслов’янська |
| slava | праслов’янська |
| Станисла́в | російська |
| Станисла́ва | російська |
| Станислав | сербохорватська |
| Станислава | сербохорватська |
| Stanislav | словацька |
| Stanislav | словенська |
| Stanislava | словенська |
| Stanislav | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України