СТАНЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ста́нція
загальноприйнятої етимології не має;
виводиться від іт. stanza (stanzia) «кімната, житло», нар.-лат. *stantia (Смирнов 281; Matzenauer 312; Brückner 513; Kopaliński 913; Sł. wyr. obcych 699), від. лат. statiō «стояння, стоянка, зупинка», пов’язаного з дієсловом stāre «стояти» (СІС 786; ССРЛЯ 14, 736; РЧДБЕ 686), або розглядається як результат видозміни запозиченого п. stacja «станція; квартира», що походить від лат. statiō «стоянка; зупинка» (Онышкевич Исслед. п. яз. 249; Фасмер–Трубачев 746; Цыганенко 449–450; Sławski JP 38/3, 229; Pisani Paideia 1956, 9/4–5, 306);
р. болг. ста́нция, бр. ста́нцыя, п. заст. stancja «квартира; мешкання для подорожніх» (з XVII ст.), ст. stánca (XVII ст.), ч. заст. stanc, stance;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підста́нція
пристанці́йний
станці́йний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ста́нцыя | білоруська |
| ста́нция | болгарська |
| stanza «кімната, житло» (stanzia) | італійська |
| stanzia | італійська |
| statiō «стояння, стоянка, зупинка» | латинська |
| stāre «стояти» | латинська |
| statiō «стоянка; зупинка» | латинська |
| *stantia | народнолатинська |
| stacja «станція; квартира» | польська |
| stancja «квартира; мешкання для подорожніх» (з XVII ст.) | польська |
| stánca (XVII ст.) | польська |
| ста́нция | російська |
| stanc | чеська |
| stance | чеська |
ста́ція «постій; [станція]» (заст.)
запозичення з польської мови;
п. stacja «тс.» відповідає укр. ста́нція (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| stacja «тс.» | польська |
| ста́нція | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України