СТАНЦІЙНІ — ЕТИМОЛОГІЯ

ста́нція

загальноприйнятої етимології не має;
виводиться від іт. stanza (stanzia) «кімната, житло», нар.-лат. *stantia (Смирнов 281; Matzenauer 312; Brückner 513; Kopaliński 913; Sł. wyr. obcych 699), від. лат. statiō «стояння, стоянка, зупинка», пов’язаного з дієсловом stāre «стояти» (СІС 786; ССРЛЯ 14, 736; РЧДБЕ 686), або розглядається як результат видозміни запозиченого п. stacja «станція; квартира», що походить від лат. statiō «стоянка; зупинка» (Онышкевич Исслед. п. яз. 249; Фасмер–Трубачев 746; Цыганенко 449–450; Sławski JP 38/3, 229; Pisani Paideia 1956, 9/4–5, 306);
р. болг. ста́нция, бр. ста́нцыя, п. заст. stancja «квартира; мешкання для подорожніх» (з XVII ст.), ст. stánca (XVII ст.), ч. заст. stanc, stance;
Фонетичні та словотвірні варіанти

підста́нція
пристанці́йний
станці́йний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ста́нцыя білоруська
ста́нция болгарська
stanza «кімната, житло» (stanzia) італійська
stanzia італійська
statiō «стояння, стоянка, зупинка» латинська
stāre «стояти» латинська
statiō «стоянка; зупинка» латинська
*stantia народнолатинська
stacja «станція; квартира» польська
stancja «квартира; мешкання для подорожніх»XVII ст.) польська
stánca (XVII ст.) польська
ста́нция російська
stanc чеська
stance чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України