СТАНДАРТ — ЕТИМОЛОГІЯ

станда́рт

запозичення з англійської мови;
англ. standard «прапор, штандарт; стандарт, норма, зразок, міра» виводиться від фр. ст. estandard, estеndard (фр. étendard «прапор»), пов’язаного з дієсловом estendre (фр. étendre «розтягати; розстилати; протягувати»), що походить від лат. extendere «розтягати, протягувати, поширювати; натягати», утвореного з префікса ex- «ви-, з-» і дієслова tendere «тягти, напружувати, розтягати»;
р. бр. болг. станда́рт, п. ч. вл. standard, слц. štandard, м. стандард, схв. ста̏ндард, слн. stándard, štándard;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стандартиза́тор «фахівець, який займається питаннями стандартизації»
стандартиза́ція
стандартизува́ти
станда́ртний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
standard «прапор, штандарт; стандарт, норма, зразок, міра» англійська
станда́рт білоруська
станда́рт болгарська
standard верхньолужицька
extendere «розтягати, протягувати, поширювати; натягати» латинська
ex- «ви-, з-» латинська
tendere «тягти, напружувати, розтягати» латинська
стандард македонська
standard польська
станда́рт російська
ндард сербохорватська
štandard словацька
stándard словенська
štándard словенська
estandard французька
estеndard (фр. étendard «прапор») французька
étendard французька
étendre французька
estendre французька
standard чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України