СТАКАНИ — ЕТИМОЛОГІЯ

стака́н «склянка; (військ.) гільза артилерійського снаряда; (тех.) назва деяких циліндричних деталей»

запозичення з російської мови;
р. стака́н, ст. достокан «склянка» загальновизнаної етимології не має;
найчастіше пов’язується через гіпотетичні *дстокан, *дъстъканъ «посудина» з др. дъска «дошка (дерев’яна)» з реконструкцією для форми стака́н первісного значення «дерев’яна посудина» (Цыганенко 448; Преобр. ІІ 371; Грот Фил. раз. І 436; Соболевский Лекции 112; ЖМНП 1886 вересень 156);
розглядається також як давньоруське запозичення з тюркських мов (пор. чаг. tostakan «дерев’яна мисочка», каз. tustaγan «стакан, миска, черпак» (Макарушка 14; Огиенко 35; Шипова 289; Корш ИОРЯС 8/4, 44; 7/1, 44–45; Korsch AfSlPh 9, 675–676; Mikl. TEl II 180; TEl Nachtr. I 59), що виводяться з перс. dūstgān (Аракин Тюркизмы 144; Гиунашвили Иран. языкозн. 188);
менш обґрунтоване виведення тюркських форм (тат. тустаган, тостакан «миска») з російської мови (Преобр. тж.; Даль IV 314) або з лтс. stakans (Zubató St. a čl. II 162);
безпідставне твердження про спорідненість з р. стекло́ (Uhlenbeck PBrB 22, 191);
бр. болг. стака́н, ч. (рідк.) stakan;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стака́нчик «невелика посудина циліндричної форми»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стака́н білоруська
стака́н болгарська
*дстокан давньоруська
*дъстъканъ «посудина» давньоруська
дъска «дошка (дерев’яна)» давньоруська
tustaγan казахська
stakans латиська
dūstgān перська
стака́н російська
достокан «склянка» російська
стекло́ російська
тустаган татарська
тостакан татарська
стака́н «дерев’яна посудина» українська
tostakan чагатайська
stakan (рідк.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України