СТАКАНИ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з російської мови;

р. стака́н, ст. достокан «склянка» загальновизнаної етимології не має;

найчастіше пов’язується через гіпотетичні *дстокан, *дъстъканъ «посудина» з др. дъска «дошка (дерев’яна)» з реконструкцією для форми стака́н первісного значення «дерев’яна посудина» (Цыганенко 448; Преобр. ІІ 371; Грот Фил. раз. І 436; Соболевский Лекции 112; ЖМНП 1886 вересень 156);

розглядається також як давньоруське запозичення з тюркських мов (пор. чаг. tostakan «дерев’яна мисочка», каз. tustaγan «стакан, миска, черпак» (Макарушка 14; Огиенко 35; Шипова 289; Корш ИОРЯС 8/4, 44; 7/1, 44–45; Korsch AfSlPh 9, 675–676; Mikl. TEl II 180; TEl Nachtr. I 59), що виводяться з перс. dūstgān (Аракин Тюркизмы 144; Гиунашвили Иран. языкозн. 188);

менш обґрунтоване виведення тюркських форм (тат. тустаган, тостакан «миска») з російської мови (Преобр. тж.; Даль IV 314) або з лтс. stakans (Zubató St. a čl. II 162);

безпідставне твердження про спорідненість з р. стекло́ (Uhlenbeck PBrB 22, 191);

бр. болг. стака́н, ч. (рідк.) stakan;