СТАДНИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

ста́до

псл. stado «стадо», первісно «стайня, хлів», пов’язане з дієсловом stati;
очевидно, споріднене з пгерм. *stōda-, представленим у дісл. stōð «стадо, кінний завод», дангл. сангл. stōd, двн. свн. stuot «тс.», нвн. Stute «кобила», та більш віддаленими лит. stódas «рослина, саджанець», лтс. stáds «тс.», stãdót «садити», схв. ста̑д «стан», що зводяться до іє. *st(h)ā- «стояти»;
менш переконливе твердження (Мартынов Сл.-герм. взаимод. 53–55; Torp 479; Vondrák I 453) про запозичення праслов’янської форми з прагерманської;
р. болг. м. ста́до, бр. [ста́да], др. стадо, п. stado, ч. слц. stádo, вл. stadło, нл. stadło, ст. stadо, схв. ста̏до, ста̑до, стсл. стадо;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ста́да «стадо»
стада́р «пастух, що пасе коней»
стада́рка «конюшня»
стада́рня «тс.; череда Нед»
стаде́йко «стадо» (зменш.)
стадина́ «кінний завод»
стадна́рка «тс.»
стадна́рка «стайня»
ста́дник «(заст.) пастух (переважно при табуні); [плідник (жеребець або бик)]»
стадникі́вна «дочка пастуха»
стадникова́ти «бути пастухом»
стадни́на «тс.»
стадни́на «тс. СУМ; табун різних за віком коней Г»
стадни́ця «стайня» (заст.)
стадниче́нко «син пастуха»
ста́дня «стайня Г; стадо, череда Бі»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ста́да білоруська
ста́до болгарська
stadło верхньолужицька
stōd давньоанглійська
stuot «тс.» давньоверхньонімецька
stōð «стадо, кінний завод» давньоісландська
стадо давньоруська
*st(h)ā- «стояти» індоєвропейська
sàáds «тс.» латиська
stãdǐt «садити» латиська
stódas «рослина, саджанець» литовська
ста́до македонська
stadło нижньолужицька
stadо нижньолужицька
Stute «кобила» нововерхньонімецька
stado польська
*stōda- прагерманська
stado «стадо» праслов’янська
stati «стайня, хлів» праслов’янська
ста́до російська
ста̑д «стан» сербохорватська
ста̏до сербохорватська
ста̑до сербохорватська
stōd середньоанглійська
stuot «тс.» середньоверхньнімецька
stádo словацька
стадо старослов’янська
stádo чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України