СРЕДА — ЕТИМОЛОГІЯ
середа́ «третій день тижня»
псл. *serdа, власне «середина (тижня)» пов’язане із *sьr̥dь «серце» (з іншим ступенем вокалізму);
у функції назви дня тлумачиться як калька двн. mittawёcha, букв. «середина тижня» або нар.-лат. media hebdomas «тс.»;
р. [середа́], бр. серада́, др. середа, п. środa, ст. śrzoda, ч. středa, слц. streda, вл. srjeda, нл. sŕoda, полаб. sreda, болг. среда́, м. среда, схв. сре́да, сриjèда, слн. sréda, стсл. срѣда;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| серада́ | білоруська |
| среда́ | болгарська |
| srjeda | верхньолужицька |
| mittawёcha | давньоверхньонімецька |
| середа | давньоруська |
| среда | македонська |
| media hebdomas «тс.» | народнолатинська |
| sŕoda | нижньолужицька |
| sreda | полабська |
| środa | польська |
| śrzoda | польська |
| *serdа | праслов’янська |
| середа́ | російська |
| сре́да | сербохорватська |
| сриjèда | сербохорватська |
| streda | словацька |
| sréda | словенська |
| срѣда | старослов’янська |
| středa | чеська |
| *s<SUP>ь</SUP>r̥dь «серце» (з іншим ступенем вокалізму) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України