СПІШИТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

пі́ший «який іде пішки; який здійснюється пішки; який виконується без допомоги тяглової худоби; [який не має тяглової худоби ЛЧерк; домашній, свійський (про птицю)]»

псл. pěšь «пішки», pěšjь «тс., піший»;
пов’язане з іє. *pēd- «нога (ступня), крок», якому відповідає також псл. podъ «основа, низ; ґрунт, дно», укр. під «нижня поверхня приміщення»;
загальновизнаної етимології слов’янських форм із -š- немає;
найбільш імовірне походження їх від іє. *pēdsi̯os «піший»;
корінь *pēd- «нога (ступня)», засвідчений у лат. pēs «нога», лит. pėdà «стопа, ступня; слід ноги», лтс. pę̂ds «слід ноги», pę̂da «підошва, стопа, п’ята», дінд. padám «слід ноги, стопа», лит. pėˊsčias «піший», pėˊkščias «тс.»;
звукові форми з х (ch) на місці ш (š) здебільшого вважаються давнішим рефлексом суфіксального -s-, але можуть бути і результатом вторинної видозміни, зумовленої аналогією до закономірних співвідношень типу тихийтиша, пастухпастуший;
р. пе́ший, [пе́хий] «піший», пехо́та «піхота», бр. пе́шы «піший», пяхо́та «піхота», др. пѣшии «піший, піхотинець», пѣшьци «піхота», п. pieszy «піший», piechota, ч. pěchý «піший», pěší «тс.», pěchota «піхота», слц. pechota «тс.», peší «піший», вл. pěši, нл. pěšy «тс.», болг. пе́ши «піший», м. пеш «тс.», схв. пèшāк «пішохід», слн. péšec «тс.», стсл. пѣшь «пішки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

опі́шити «зробити пішим, залишивши без коня»
опіші́лий «який став лінивим, повільним»
опіші́ти «стати лінивим, повільним»
опі́шний «лінивий, повільний»
пі́хо́м «пішки»
піхо́та «рід військ, що діє в пішому строю»
піхоти́на «пішохід»
піхоти́нець «[тс.]; той, хто служить у піхоті»
піхо́тний «належний до піхоти; [піший Нед]»
піхо́тник «пішохід»
піхо́тниця «стежка для пішоходів»
піхото́ю
піхо́чий «піший»
піхо́ю
піхтура́ «піхота, піхотинець»
піхтура́
піхтуро́ю
піху́рка
піша́к «[тс.]; фігура найнижчої цінності в шахах; (заст.) давня українська неофіційна земельна одиниця міри від 0,5 га до 5 га»
пішака́
пішани́цею
пішани́ця «пішохід»
піша́чка «тс.»
пішени́ця
піше́ць «тс.»
піше́чий (у сполученні п-а дорога «пішохідний»)
пі́шечки
пі́шка «стежка»
пішка́ми
пі́шки
пішко́м
пішни́к «тс.; той, хто йде пішки Куз»
пі́шо «тс.»
пішу́вка «стежка»
пішу́рка «тс.»
спі́шити
спі́шитися
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пе́шы «піший» білоруська
пяхо́та «піхота» білоруська
пе́ши «піший» болгарська
pěši верхньолужицька
padám «слід ноги, стопа» давньоіндійська
пѣшии «піший, піхотинець» давньоруська
пѣшьци «піхота» давньоруська
*pēd- «нога (ступня), крок» індоєвропейська
*pēdsi̯os «піший» індоєвропейська
pēs «нога» латинська
pę̂ds «слід ноги» латиська
pę̂da «підошва, стопа, п’ята» латиська
pėdà «стопа, ступня; слід ноги» литовська
pėˊsčias «піший» литовська
pėˊkščias «тс.» литовська
пеш «тс.» македонська
pěšy «тс.» нижньолужицька
pieszy «піший» польська
piechota «піший» польська
pěšь «пішки» праслов’янська
pěšjь «тс., піший» праслов’янська
podъ «основа, низ; ґрунт, дно» праслов’янська
пе́ший російська
пе́хий «піший» російська
пехо́та «піхота» російська
пèшāк «пішохід» сербохорватська
pechota «тс.»«піший» словацька
peší «тс.»«піший» словацька
péšec «тс.» словенська
пѣшь «пішки» старослов’янська
під «нижня поверхня приміщення» українська
тихий українська
тиша українська
пастух українська
пастуший українська
pěchý «піший»«тс.»«піхота» чеська
pěší «піший»«тс.»«піхота» чеська
pěchota «піший»«тс.»«піхота» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України