СПІРИТУАЛІЗМ — ЕТИМОЛОГІЯ

спіри́т «той, хто вірить у можливість спілкування з душами померлих»

очевидно, запозичення з французької мови;
фр. spiritе «спірит» походить від складних слів англ. spirit-rapper «спірит, медіум», spirit-rapping «спіритизм, столовертіння», spiritist, spiritism, що, як і нім. Spiritíst, Spiritísmus, зводяться до лат. spīritus «віяння, подих, дихання, душа, дух»;
р. спири́т, бр. спіры́т, п. spiryt, spirytyzm, ч. spiritismus, spiritista, (заст.) spirita, слц. spiritualizmus, вл. spiritizm, болг. спирити́зъм, м. спирити́зам, схв. спиритùзам, слн. spiritízem;
Фонетичні та словотвірні варіанти

спірити́зм
спірити́ст
спіритисти́чний
спірити́чний
спіритуалі́зм «філософське вчення, що визнає дух сутністю світу»
спіритуалі́ст
спіритуалісти́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
spirit-rapper «спірит, медіум» англійська
spirit-rapping «спіритизм, столовертіння» англійська
spiritist англійська
spiritism англійська
спіры́т білоруська
спирити́зъм болгарська
spiritizm верхньолужицька
spīritus «віяння, подих, дихання, душа, дух» латинська
спирити́зам македонська
Spiritíst німецька
Spiritísmus німецька
spiryt польська
spirytyzm польська
спири́т російська
спиритùзам сербохорватська
spiritualizmus словацька
spiritízem словенська
spiritе «спірит» французька
spiritismus (заст.) чеська
spiritista (заст.) чеська
spirita (заст.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України