СПІЗНЮВАТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
пі́зній
псл. pozdъ;
споріднене з лит. pas «при, біля, до», pãskui «потім, услід», pãstaras «останній», лат. post «після, потім», дінд. paścā́ «ззаду, після», ав. pasča «потім, услід», алб. pas «після», гр. ὄπισϑεν «ззаду, позаду; після», вірм. ǝst «після, потім», тох. В posṭa̱ṃ «тс.»;
іє. *pos-;
кінцеве -dъ того самого походження, що і в nadъ «над»;
р. по́здний, бр. по́зні, др. поздьный, п. późny, ч. pоzdní, слц. pozdný, вл. pozdźe «пізно», pózdni, нл. pozdźe, pózny, полаб. püznü, болг. [по́зден], м. позен, схв. пȍзан, слн. pôzen, стсл. поздѣ «пізно», поздьнъ «пізній», поздъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
допі́зна
запізни́тися
запі́зній
запізні́лий
на́дпізь
«запізно»
опізни́лець
«пізно народжений; невіглас, обскурант»
опізни́ти
«затримати (в часі)»
опозди́ти
«тс.»
пізне́нький
пі́зний
«пізній»
пізни́тися
«запізнюватися»
пі́зні
«пізно ввечері»
пізнюрки́
«дуже пізній виводок курчат»
пізня́к
«відсталий; пізно народжений Куз; особа, що запізнилася О»
припі́знення
припі́зний
«запізнілий»
припі́знювач
«швидкісна кінокамера (для уповільненого показу руху)»
спізни́ти
«запізнитися»
спізні́лий
спізні́ти
«стемніти»
спі́знюватися
упазджа́тися
«запізнюватися»
упазди́тися
«запізнитися»
упозди́тися
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pasča «потім, услід» | авестійська |
| pas «після» | албанська |
| по́зні | білоруська |
| по́зден | болгарська |
| pozdźe «пізно» | верхньолужицька |
| pózdni «пізно» | верхньолужицька |
| ǝst «після, потім» | вірменська |
| ὄπισϑεν «ззаду, позаду; після» | грецька |
| paścā́ «ззаду, після» | давньоіндійська |
| поздьный | давньоруська |
| *pos- | індоєвропейська |
| post «після, потім» | латинська |
| pas «при, біля, до» | литовська |
| pãskui «потім, услід» | литовська |
| pãstaras «останній» | литовська |
| позен | македонська |
| pozdźe | нижньолужицька |
| pózny | нижньолужицька |
| püznü | полабська |
| późny | польська |
| pozdъ | праслов’янська |
| nadъ «над» | праслов’янська |
| по́здний | російська |
| пȍзан | сербохорватська |
| pozdný | словацька |
| pôzen | словенська |
| поздѣ «пізно» | старослов’янська |
| поздьнъ «пізній» | старослов’янська |
| поздъ «тс.» | старослов’янська |
| pоzdní | чеська |
| posṭa̱ṃ «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України