СПІВОЧОМУ — ЕТИМОЛОГІЯ
співа́ти
псл. vъzpěvati, vъzpěti, утворене з префікса vъz- «з-» і дієслова pěti (ітератив pěvati) «співати»;
р. [спева́ть, спев], бр. спява́ць, др. въспѣвати (въспѣти), п. śpiewać, ч. zpívat, ст. vzpievati, слц. spievat’, вл. spěwać, нл. spěwaś, стсл. възпѣвати, възпѣти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
виспі́вач
«співець»
за́спів
заспі́вач
заспі́вувач
на́спів
наспівни́й
оспі́вувач
пере́спів
переспі́вувач
підспі́вач
підспі́вувач
по́спів
«спів»
поспі́в'я
поспі́вний
«поетичний»
при́спів
при́співка
при́співок
«приспів»
ро́зпів
ро́зспів
спів
спі́ва
співа́к
співа́ка
співа́ник
«збірник пісень»
(заст.)
співани́ця
«пісня»
спі́ванка
«репетиція хору»
спі́ва́нка
«пісня»
співанчи́на
«пісенька»
співач
«співець»
співе́ць
спі́ви
спі́вка
«репетиція хору»
співли́вий
співону́ти
«голосно заспівати»
співо́чий
спі́вувати
«поспівувати»
співу́н
співу́ха
співу́чий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| спява́ць | білоруська |
| spěwać | верхньолужицька |
| въспѣвати (въспѣти) | давньоруська |
| въспѣти | давньоруська |
| spěwaś | нижньолужицька |
| śpiewać | польська |
| vъzpěvati | праслов’янська |
| vъzpěti | праслов’янська |
| vъz- «з-» | праслов’янська |
| pěvati «співати» | праслов’янська |
| pěti | праслов’янська |
| спева́ть | російська |
| спев | російська |
| spievat' | словацька |
| възпѣвати | старослов’янська |
| възпѣти | старослов’янська |
| zpívat | чеська |
| vzpievati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України