СПОЧУЙЛИВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
співчува́ти
очевидно, калька р. сочу́вствовать, сочу́вствие і п. współсzuć «співчувати», współсzuсіе «співчуття», які, в свою чергу, є кальками нвн. mitfühlen «співчувати», Mitgefühl «співчуття» і, далі, лат. compassio «співчуття», compatior «співчуваю; страждаю разом», гр. συμπάϑεια«співчуття»,συμπαϑέω«співчуваю», утворених з префікса συμ«спів-, разом» і основи іменника πάϑη «страждання, хвороба» (πάσχω «терплю, страждаю»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
співчува́ння
співчува́ючий
співчу́ти
«співчувати»
співчутли́вий
співчуття́
спо́чув
«симпатія»
спочува́ння
спочува́ти
спочу́йливий
спочу́ти
спочутли́вий
спочуття́
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
συμπάϑεια «співчуття» | грецька |
συμπαϑέω «співчуваю» | грецька |
συμ «спів-, разом» | грецька |
πάϑη «страждання, хвороба» (πάσχω «терплю, страждаю») | грецька |
πάσχω | грецька |
compassio «співчуття» | латинська |
compatior «співчуваю; страждаю разом» | латинська |
mitfühlen «співчувати» | нововерхньонімецька |
Mitgefühl «співчуття» | нововерхньонімецька |
współсzuć «співчувати» | польська |
współсzuсіе «співчуття» | польська |
сочу́вствовать | російська |
сочу́вствие | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України