СПОРОТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
споро́ть «зняти, скинути (жердиною, тичкою, палкою); збудити, підняти з ліжка»
неясне;
бр. спаро́ць «скинути, зняти; вижити (когось звідкись)»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| спаро́ць «скинути, зняти; вижити (когось звідкись)» | білоруська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України