СПОРОВИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
спо́ра «мікроскопічний зародок рослинних організмів (водоростей, грибів та ін.); одноклітинні зародки найпростіших тварин класу споровиків» (біол.)
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Spórе «спора», фр. англ. sporе, нлат. spora «тс.» походять від гр. σπορά«посів, сіяння, сім’я» і σπόρος «сівба; сім’я; плід, врожай», пов’язаного з дієсловом σπείρω«сію, висіваю; засіваю; розкидаю, розсипаю»;
р. бр. болг. схв. спо́ра, п. ч. spora, слц. слн. spóra;
Фонетичні та словотвірні варіанти
спорови́к
«найпростіший тваринний організм-паразит, який розмножується спорами»
спо́рові
«рослини, що розмножуються спорами»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sporе | англійська |
| спо́ра | білоруська |
| спо́ра | болгарська |
| σπορά «посів, сіяння, сім’я» | грецька |
| σπόρος «сівба; сім’я; плід, врожай» | грецька |
| σπείρω «сію, висіваю; засіваю; розкидаю, розсипаю» | грецька |
| Spórе «спора» | німецька |
| spora «тс.» | новолатинська |
| spora | польська |
| спо́ра | російська |
| спо́ра | сербохорватська |
| spóra | словацька |
| spóra | словенська |
| sporе | французька |
| spora | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України