СПОРИНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, др. *спорыня (спорына) «ріжки», пов’язане зі спорыня «ряснота, достаток», похідним від прикметника спорыи «який збільшується, помножується, рясний, пишний», якому відповідає також укр. спо́рий «швидкий, успішний; досить великий за розміром, чималий»;

мотивація назви не зовсім ясна;

р. спорынья́ «ріжки на житі; хвороба злакових культур», [спори́на, спорня́, споры́нь], бр. спарыння́ «тс.»;

псл. spоrъ «прибуток, урожай» (первісно, можливо, «ряснота, багатство; успіх»), spоrъ-jь «рясний, багатий; успішний», пов’язані з spěti «уродитися, дозріти, достигнути; прямувати, поспішати»;

споріднені з дінд. sphāráḥ «широкий, просторий, великий», sphіráḥ «жирний, товстий, гладкий; багатий, пишний», лат. sperāre «сподіватися, розраховувати; надіятися, передбачати», spēs «чекання, надія; передбачення», двн. spаr «ощадливий», spаrēn «берегти, заощаджувати», дісл. spаrr «ощадливий», вірм. p‘art‘am «рясний, багатий», хет. išpāi- «наїдатися, їсти досита»;

іє. *sp(h)ē(i)-/spē(i)-/spī- «рости; процвітати; поширюватися; збільшуватися; досягати успіху; встигати»;

р. спо́рый, бр. спор «успіх, удача», спо́рны «успішний; складний, енергійний; економний; рясний (про дощ, сніг); прибутковий; вигідний; великий, густий (про почерк)», др. спорыня «достаток», п. spory «чималий, великий», ч. sporó «міцний, коренастий; стиснутий; місткий, насичений», слц. sporó «щедрий; великий, рясний», вл. нл. spory «багатий, прибутковий; достатній, ощадливий», болг. спор «прибуток, урожай; успіх», м. спор «повільний; загайний», схв. спо̏р «тс.; тривалий», слн. [spа̏r] «рясний, багатий; поживний», цсл. споръ «рясний, багатий»;