СПОРЗНА — ЕТИМОЛОГІЯ
по́рзний «скоромний»
псл. *pъr̥zьnъ(jь)/*pъr̥zdьnъ(jь);
неясне;
зіставлення з р. [по́роз] «кнур» і спорідненими словами південнослов’янських мов (Потебня РФВ, 3, 100; Brückner 397), як і пов’язання з brzd- ‹ brzg-, brýzgati (Machek ESJČ 489), непевне;
малопереконливе також виведення (Scheludko 142) з рум. spurcá «бруднити»;
р. [по́рзный] «жирний, грішний, нечистий», п. [porzny] «бридкий, підлий», ст. parznać «бруднити», ч. przniti «ганьбити», ст. przdniti, слц. prznit’ «тс.», схв. пр́знити «бруднити; псувати настрій (у товаристві), розладнувати компанію; розрізати кишки, потрошачи»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пі́рзний
«брудний; сластолюбний»
порзни́на
«скоромна (жирна) їжа»
по́рзнитися
«скоромитися»
спо́рзний
«брудний, порочний, сластолюбний»
спо́рзнитися
«оскоромитися»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
porzny «бридкий, підлий» | польська |
*p<SUP>ъ</SUP>r̥zьnъ(jь) | праслов’янська |
по́роз «кнур» | російська |
по́рзный «жирний, грішний, нечистий» | російська |
spurcá «бруднити» | румунська |
пр́знити «бруднити; псувати настрій (у товаристві), розладнувати компанію; розрізати кишки, потрошачи» | сербохорватська |
prznit' «тс.» | словацька |
przniti «ганьбити» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України