СПОКУСЛИВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

куси́ти «спокушати»

псл. kusiti «куштувати, пробувати, спокушати»;
давнє запозичення з готської мови;
гот. kausjan «пробувати, куштувати» споріднене з двн. днн. kjosan, нвн. kiesen «вибирати», лат. gustāre «куштувати, пробувати», гр. γεύω «куштувати, пробувати; пізнавати», дінд. juṣáte «знаходить приємним, любить», joṣájate «знаходить в чомусь задоволення»;
дієслова куси́ти і куса́ти, очевидно, зазнали контамінації завдяки семантичній та фонетичній близькості;
припущення первісного зв’язку між цими дієсловами (Brückner 284) не має підстав;
р. ку́шать «їсти», вкуси́ть «покуштувати; зазнати», искуси́ть «спокусити», бр. [куси́цца] «сміти, мати відвагу, наважитися (на щось)», др. куси́ти «куштувати; зазнавати», п. kusić «спокушати», ч. okusiti «спробувати; випробувати», ст. pokusiti «піддати спокусі», слц. okúsiť «спробувати (на смак), покуштувати; випробувати», болг. [ку́сам] «куштую», м. искуси «випробовує», схв. òкусити «трохи поїсти, покуштувати», слн. iskúsiti «спокусити», okúsiti «покуштувати», стел. въкоусити «покуштувати; зазнати», искоусити «випитати хитрощами, спокусити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вкус «смак»
вку́сни́й «смачний»
вскус «тс.»
куса́ти «тс.»
кусі́йка «спокуса»
ку́шати «куштувати»
підку́са «спокуса»
поку́са «тс.»
скус «смак, апетит»
ску́с «смачний» (ь)ний] Нед
скуси́ти «спокусити»
ску́ска «спокусниця? спокуслива річ?»
скуша́ти
ску́шувати «тс.»
споку́са
спокуси́ти
споку́сливий
споку́сник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
куси́цца «сміти, мати відвагу, наважитися (на щось)» білоруська
ку́сам «куштую» болгарська
kausjan «пробувати, куштувати» готська
γεύω «куштувати, пробувати; пізнавати» грецька
kjosan давньоверхньонімецька
juṣáte «знаходить приємним, любить» давньоіндійська
kjosan давньонижньонімецька
куси́ти «куштувати; зазнавати» давньоруська
gustāre «куштувати, пробувати» латинська
искуси «випробовує» македонська
kiesen «вибирати» нововерхньонімецька
kusić «спокушати» польська
kusiti «куштувати, пробувати, спокушати» праслов’янська
ку́шать «їсти» російська
òкусити «трохи поїсти, покуштувати» сербохорватська
okúsiť «спробувати (на смак), покуштувати; випробувати» словацька
iskúsiti «спокусити»«покуштувати» словенська
okúsiti «спокусити»«покуштувати» словенська
вкуси́ть «покуштувати; зазнати» українська
искуси́ть «спокусити» українська
искоусити «випитати хитрощами, спокусити» українська
okusiti «спробувати; випробувати» чеська
joṣájate «знаходить в чомусь задоволення» ?
куси́ти ?
куса́ти ?
pokusiti «піддати спокусі» ?
въкоусити «покуштувати; зазнати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України