СПИРТ

очевидно, через російське посередництво запозичено з англійської мови;

англ. spirit «дух, душа; привид; (мн.) спирт, алкоголь; (рідк.) бензин» через посередництво фр. ст. spirit, esprit виводиться як хімічний термін, вживаний алхіміками, від лат. spīritus «віяння, подих; дихання; душа, дух», похідного від spīro, spīrāre «дути, віяти; шуміти, вирувати; дихати; звучати», спорідненого з дісл. fīsa «дути», свн. visen «тс.», псл. piskati «свистати, пищати», укр. пи́скати;

р. болг. спирт, бр. спірт, п. spirytus, ч. spiritus (заст.), špiritus, слц. [špiritus], вл. spiritus, м. спирт, шпирт, шпиритус, схв. спи̏рит «спирт; дух, душа, інтелект; привид», шпи̏рит(ус) «спирт», слн. špírit;

Фонетичні та словотвірні варіанти

заспиртований

проспирто́ваний

спирті́вка

спи́ртне́

спиртува́ти

спиртуо́зи «спиртні напої» (заст.)

спиртуо́зний (заст.)

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
spirit «дух, душа; привид; (мн.) спирт, алкоголь; (рідк.) бензин»	англійська
спірт	білоруська
спирт	болгарська
spiritus	верхньолужицька
fīsa «дути»	давньоісландська
spīritus «віяння, подих; дихання; душа, дух»	латинська
spīrāre «дути, віяти; шуміти, вирувати; дихати; звучати»	латинська
spīro	латинська
спирт	македонська
шпирт	македонська
шпиритус	македонська
spirytus	польська
piskati «свистати, пищати»	праслов’янська
спирт	російська
спи̏рит «спирт; дух, душа, інтелект; привид»	сербохорватська
шпи̏рит(ус) «спирт»	сербохорватська
visen «тс.»	середньоверхньнімецька
špiritus	словацька
špírit	словенська
пи́скати	українська
spirit	французька
esprit	французька
spiritus (заст.), špiritus	чеська
špiritus	чеська
špiritus	чеська

Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України