СПЕЦІАЛІСТ — ЕТИМОЛОГІЯ

спеціа́льний

очевидно, за посередництвом польської і, далі, можливо, французької (фр. spécial «особливий, незвичайний») мов запозичено з латинської;
лат. speciālis «особливий, своєрідний, окремий» є похідним від іменника speciēs «вид, різновид; уявлення, поняття, вигляд», пов’язаного з дієсловом specio, specere «дивитися»;
р. специа́льный, бр. спецыя́льны, п. specjalny, ч. speciální, speciálnó, слц. špeciálny, вл. specialny, болг. специа́лен, м. специjа́лен, схв. спе̏циjāлан, слн. speciálen;
Фонетичні та словотвірні варіанти

спеціаліза́ція
спеціалізува́ти
спеціалі́ст
спеціа́льність
Етимологічні відповідники

Слово Мова
спецыя́льны білоруська
специа́лен болгарська
specialny верхньолужицька
speciālis «особливий, своєрідний, окремий» латинська
speciēs «вид, різновид; уявлення, поняття, вигляд» латинська
specere «дивитися» латинська
specio латинська
специjа́лен македонська
specjalny польська
специа́льный російська
спе̏циjāлан сербохорватська
špeciálny словацька
speciálen словенська
spécial французька
speciální чеська
speciálný чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України