СПЕРМА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення із західноєвропейських мов;

нім. Spérma, фр. sperme, англ. sperm «тс.» походять від пізньолат. sperma «сім’я, насіння», що відтворює гр. σπέρμα «сім’я (рослинне або тваринне); плід; паросток, дитя, нащадок; сівба; запліднення», пов’язане з дієсловом σπείρω «сію, розсіваю, розкидаю, розсипаю; поливаю», спорідненим з вірм. sp‘iṙ «розсіваю, розкидаю», двн. spriu «висівки», свн. sproewen «розкидати, розсіювати», гот. *sprēwjan, снідерл. spraeien, дангл. sprēawlian «тс.», кімр. ffreuo «течу», ffrau «вибризкування; потік», лтс. sprautiês «зійти, пробитися» і, далі, з псл. *p^ьr̥xati «мжичити, дощити», *p^ьr̥stь «земля, прах», укр. персть «земля» та, з іншим ступенем вокалізму, псл. *porxъ «пил», укр. по́рох;

р. бр. болг. м. спе́рма, п. ч. слц. spеrma, схв. спе̏рма, слн. spêrma;