СПАЗМИ — ЕТИМОЛОГІЯ

спазм

запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Spásma «спазм», Spásmus, англ. spasm, фр. spasme «тс.» походять від лат. spasma (spasmus) «спазм, судорога», що зводиться до гр. σπάσμα, σπασμός «тс.», пов’язаних з дієсловом σπάω «тягну; смикаю; стягую судорогою», можливо, спорідненим з двн. дангл. spannan «натягувати, напинати; зв’язувати», псл. pęti «натягувати», укр. п’ясти́;
р. спазм(а), бр. болг. м. спа́зма, п. spazm, ч. spazma, spasma, слц. spazmus, вл. spasmiski «спазматичний», схв. спа̏зма, слн. spázem;
Фонетичні та словотвірні варіанти

спа́зма
спазмати́чний
спазмови́й
спазмува́ти
спасти́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
spasm англійська
спа́зма білоруська
спа́зма болгарська
spasmiski «спазматичний» верхньолужицька
σπάσμα грецька
σπασμός «тс.» грецька
σπάω «тягну; смикаю; стягую судорогою» грецька
spannan «натягувати, напинати; зв’язувати» давньоанглійська
spannan «натягувати, напинати; зв’язувати» давньоверхньонімецька
spasma «спазм, судорога» (spasmus) латинська
spasmus латинська
спа́зма македонська
Spásma «спазм» німецька
Spásmus німецька
spazm польська
pęti «натягувати» праслов’янська
п'ясти́ праслов’янська
спазм(а) російська
зма сербохорватська
spazmus словацька
spázem словенська
spasme «тс.» французька
spazma чеська
spasma чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України