СОЧКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

сочеви́ця «рослина родини бобових, Lens Adans. (Ervum lens); (зб.) зерна цієї рослини» (бот.)

очевидно, псл. sočevica, sočivo «тс.», що виводиться від іменника sokъ «сік»;
основи семантичного зв’язку, а також причини звукових змін у назві неясні;
висловлюється припущення (Machek ESJČ 106; Jm. rostl. 127) про давнє складне утворення з основи іє. *k῀ik῀er- «горох» і основи, спорідненої з лат. viсia «вика»;
р. [сочеви́ца], чечеви́ца, бр. сачаві́ца, др. сочевица «тс.», сочиво «зерно сочевиці», п. soczewica «сочевиця», ч. čočka, заст. čočkovice, [čočovice, čečovice], слц. šošovica, вл. нл. sok, схв. со̏чиво, сочѝвица, слн. [sočȋvo], стсл. сочиво «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сачавиця
сачеви́ця
сачови́ця
сачо́вка
сешеви́цє
сичави́ця
сікави́ця
сікови́ця
січави́ця
сосови́ця
соче́ва «тс.»
со́чка «зерно сочевиці; (заст.) лінза»
сошови́ця «сочевиця»
чачавиця «сочевиця»
чечави́ця
чечеви́ця
чикавиця
шачавиця
шашови́ця
шичеви́ця
шичови́ця
шоковиця
шоцеви́ця
шочовиця
шушавиця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сачаві́ца білоруська
sok верхньолужицька
сочевица «тс.» давньоруська
сочиво «зерно сочевиці» давньоруська
*k῀ik῀er- «горох» індоєвропейська
viсia «вика» латинська
sok нижньолужицька
soczewica «сочевиця» польська
sočevica праслов’янська
sočivo «тс.» праслов’янська
sokъ «сік» праслов’янська
сочеви́ца російська
чечеви́ца російська
со̏чиво сербохорватська
сочѝвица сербохорватська
šošovica словацька
sočȋvo словенська
сочиво «тс.» старослов’янська
čočka чеська
čočkovice чеська
čočovice чеська
čečovice чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України