СОФІСТИКА — ЕТИМОЛОГІЯ

софі́зм

запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Sophísma, Sophíst, фр. sophisme, sophiste, англ. sophism, sophist через посередництво латинської мови (лат. sophisma, sophista) зводяться до гр. σόφισμα «судження, придумане розумно, хитро», σοφιστής «мудрий, досвідчений чоловік; оплачуваний учитель», похідних від σοφός «досвідчений, умілий; мудрий», етимологічно неясного;
р. софи́зм, софи́ст, бр. сафі́зм, сафі́ст, п. sofizm, sofista, ч. sofisma, sofista, слц. sofizma, sofizmus, sofista, вл. sofizm, sofist, болг. софи́зъм, софи́ст, м. софи́зам, софи́ст, схв. софѝзам, са̏фист(а), слн. sofízem, sofíst;
Фонетичні та словотвірні варіанти

софі́ст
софі́ста «хитрословець» (1627)
софі́стика
софісти́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sophism англійська
сафі́зм білоруська
софи́зъм болгарська
sofizm верхньолужицька
sofist верхньолужицька
σόφισμα «судження, придумане розумно, хитро» грецька
софи́зам македонська
Sophísma німецька
sofizm польська
sofista польська
софи́зм російська
софѝзам сербохорватська
sofizma словацька
sofizmus словацька
sofista словацька
sofízem словенська
sofíst словенська
софи́ст українська
сафі́ст українська
софи́ст українська
софи́ст українська
са̏фист(а) українська
sophisme французька
sofisma чеська
sofista чеська
Sophíst ?
sophiste ?
σοφιστής «мудрий, досвідчений чоловік; оплачуваний учитель» ?
σοφός «досвідчений, умілий; мудрий» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України