СОФІСТИКА — ЕТИМОЛОГІЯ
софі́зм
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Sophísma, Sophíst, фр. sophisme, sophiste, англ. sophism, sophist через посередництво латинської мови (лат. sophisma, sophista) зводяться до гр. σόφισμα «судження, придумане розумно, хитро», σοφιστής «мудрий, досвідчений чоловік; оплачуваний учитель», похідних від σοφός «досвідчений, умілий; мудрий», етимологічно неясного;
р. софи́зм, софи́ст, бр. сафі́зм, сафі́ст, п. sofizm, sofista, ч. sofisma, sofista, слц. sofizma, sofizmus, sofista, вл. sofizm, sofist, болг. софи́зъм, софи́ст, м. софи́зам, софи́ст, схв. софѝзам, са̏фист(а), слн. sofízem, sofíst;
Фонетичні та словотвірні варіанти
софі́ст
софі́ста
«хитрословець»
(1627)
софі́стика
софісти́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
sophism | англійська |
сафі́зм | білоруська |
софи́зъм | болгарська |
sofizm | верхньолужицька |
sofist | верхньолужицька |
σόφισμα «судження, придумане розумно, хитро» | грецька |
софи́зам | македонська |
Sophísma | німецька |
sofizm | польська |
sofista | польська |
софи́зм | російська |
софѝзам | сербохорватська |
sofizma | словацька |
sofizmus | словацька |
sofista | словацька |
sofízem | словенська |
sofíst | словенська |
софи́ст | українська |
сафі́ст | українська |
софи́ст | українська |
софи́ст | українська |
са̏фист(а) | українська |
sophisme | французька |
sofisma | чеська |
sofista | чеська |
Sophíst | ? |
sophiste | ? |
σοφιστής «мудрий, досвідчений чоловік; оплачуваний учитель» | ? |
σοφός «досвідчений, умілий; мудрий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України