СОТУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
соте́ «страва під соусом, переважно приготовлена на великому вогні»
запозичення з французької мови;
фр. sauté «соте», пов’язане з sauter «cмажити на великому вогні (на олії або на салі); стрибати, скакати», яке зводиться до лат. saltāre «танцювати; підстрибувати»;
р. болг. соте́, бр. сатэ́, п. sauté «смажене (м’ясо або риба)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
соте́йник
«сковорідка, в якій готують переважно соте»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сатэ́ | білоруська |
| соте́ | болгарська |
| saltāre «танцювати; підстрибувати» | латинська |
| sauté «смажене (м’ясо або риба)» | польська |
| соте́ | російська |
| sauté «соте» | французька |
| sauter «cмажити на великому вогні (на олії або на салі); стрибати, скакати» | ? |
дев'ятсо́т
слово виникло в українській мові із словосполучення дев’ять сот, пор. стсл. девѧть сътъ та аналогічні сполучення в деяких сучасних слов’янських мовах;
форма com (sъtъ) була родовим відмінком множини від sъto «сто»;
р. девятьсо́т, бр. дзевяцьсот, п. dziewięćset, ч. devět set, слц. deväťsto, вл. dźewjeć stow, нл. źeẃeś stow, болг. де́ветстотин, м. деветстотини, схв. дȅвēmсmȍmūнā, дȅветсто, слн. devétsto;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дев'ятсо́тий
дев'ятсо́тний
дев'ятьсо́т
девятcom
(XIV ст.)
див'ятсто́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзевяцьсот | білоруська |
| де́ветстотин | болгарська |
| dźewjeć stow | верхньолужицька |
| деветстотини | македонська |
| źeẃeś stow | нижньолужицька |
| dziewięćset | польська |
| девятьсо́т | російська |
| дȅвēmсmȍmūнā | сербохорватська |
| deväťsto | словацька |
| devétsto | словенська |
| дȅветсто | українська |
| devět set | чеська |
| дев'ять | ? |
| сот | ? |
| девѧть | ? |
| девѧть | ? |
| com «сто» (sъtъ) | ? |
сита́ «мед, розведений водою; [солодкий розчин, у який кришиться спеціально спечена булочка Л]»
зіставляється ще (Брандт РФВ 24, 189; Ильинский РФВ 62, 239–240) із [сот] «стільник», р. сот, со́ты «тс.»;
пов’язується також (Mühl.–Endz. III 1128) із прус. sutristio «сироватка», лит. sutrė (sùtros) «помиї, мутна, брудна рідина, осад», лтс. sutra «гноївка», дірл. suth «сік, молоко»;
з огляду на п. woda, miodem nasycona «вода, сичена медом» виводиться (Горяев 356) від псл. sytъ «ситий»;
загальноприйнятої етимології не має;
р. бр. сыта́ «сичена медом вода, медовий узвар, розварений мед на воді», др. сыта, п. syta «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розсити́ти
«розвести, розбавити водою»
сити́ти
«робити з меду ситу; насичувати»
сити́ця
«сита; [варений мед (напій) Нед]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сыта́ «сичена медом вода, медовий узвар, розварений мед на воді» | білоруська |
| suth «сік, молоко» | давньоірландська |
| сыта | давньоруська |
| sutra «гноївка» | латиська |
| sutrė «помиї, мутна, брудна рідина, осад» (sùtros) | литовська |
| sùtros | литовська |
| woda | польська |
| sùtros nasycona «вода, сичена медом» | польська |
| syta «тс.» | польська |
| sytъ «ситий» | праслов’янська |
| sutristio «сироватка» | прусська |
| сот | російська |
| со́ты «тс.» | російська |
| сыта́ «сичена медом вода, медовий узвар, розварений мед на воді» | російська |
| сот «стільник» | українська |
со́ти «стільник»
реконструюється також *sъpto-, як пов’язане чергуванням голосних із *svepetъ, п. ст. świepiet «борть», świepiot «тс.», ч. [svapato] «вулик», др. свепетъ «мед диких бджіл» (Machek LF 55, 150);
сумнівне виведення від сл. *sojiti «колоти» (Moszyński PZJP 216), як і зближення з псл. sъpǫ, suti «сипати» (Mikkola Ursl. Gr. III 25);
недостатньо об´рунтовані пов’язання з дінд. sátaḥ «посудина» (Meillet Études 302), з лит. siū́ti «шити», псл. šiti (Osthoff Parerga I 23; Младенов 624), з лит. sémti «черпати, набирати» (Lidén Studien 37–38);
найімовірнішим є зв’язок з др. сыта «вода, підсолоджена медом; зварений мед», р. ст. сыта «тс.», укр. сита́ «вода, підсолоджена медом, або медовий відвар на воді»;
переконливої етимології не має;
псл. sъtъ «тс.»;
р. со́ты, сот (одн.), бр. со́ты, др. сътъ, сотъ (одн.), съты (мн.), болг. сът, м. сот, схв. са̑т, саће (зб.), слн. sát, [sęˇt], стсл. сътъ «віск, стільник»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сот
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| со́ты | білоруська |
| сът | болгарська |
| sátaḥ «посудина» | давньоіндійська |
| свепетъ «мед диких бджіл» | давньоруська |
| сыта «вода, підсолоджена медом; зварений мед» | давньоруська |
| сътъ | давньоруська |
| siū́ti «шити» | литовська |
| sémti «черпати, набирати» | литовська |
| сот | македонська |
| świepiet «борть» | польська |
| sъpǫ | праслов’янська |
| šiti | праслов’янська |
| sъtъ «тс.» | праслов’янська |
| сыта «тс.» | російська |
| со́ты | російська |
| т | сербохорватська |
| *sojiti «колоти» | слов’янські |
| sát | словенська |
| сътъ «віск, стільник» | старослов’янська |
| сита́ «вода, підсолоджена медом, або медовий відвар на воді» | українська |
| сот (одн.) | українська |
| сотъ (одн.) | українська |
| съты (мн.) | українська |
| саће (зб.) | українська |
| sęˇt | українська |
| svapato «вулик» | чеська |
| *sъpto- | ? |
| *svepetъ | ? |
| świepiet «борть» | ? |
| świepiot «тс.» | ? |
| suti «сипати» | ? |
| сыта «тс.» | ? |
сто
псл. sъto;
споріднене з лит. šim̃tas «сто», лтс. sìmts, дінд. śat, śatám, ав. satǝm, гр. ἑϰατόν (де формант ἑ- первісно означав «один»), лат. centum, ірл. cét, двн. hunt, днн. дангл. дфриз. hund, дісл. hundr, тох. A känt, тох. B kante «тс.»;
іє. *k῀m̥tóm‹ *(d)k῀m̥tóm «десять десятків», пов’язане з *dek῀m «десять»;
недостатньо об´рунтована думка (Mikkola Ursl. Gr. I 69, III 57; Uhlenbeck 302; Hirt IF 6, 348) про запозичення псл. sъto з іранських мов;
р. бр. болг. м. сто, др. съто, п. ч. слц. вл. нл. sto, схв. стоˇ, слн. stó, стсл. съто;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відсо́тний
«процентний»
відсо́ток
всо́тка
«процент»
надсо́ток
«відсоток»
посо́тенно
се́тний
«сотий»
со́те́нний
соте́нство
«обов’язки сотника»
со́теро
«стократно»
со́тец
«сотня»
со́тий
со́тка
со́тний
«тс.»
со́тник
сотникі́вна
сотникі́вство
сотнико́ва
«дружина сотника»
сотникува́ння
сотникува́ти
со́тниця
«сота частина»
сотниче́нко
сотничи́ха
со́тня
сотня́га
со́тський
со́тце
«сотня»
сотя́нин
«мешканець сотні»
со́цький
соцькува́ти
«бути соцьким»
стівка
«банкнота у сто гульденів»
усо́тка
«відсоток»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| satǝm | авестійська |
| сто | білоруська |
| сто | болгарська |
| sto | верхньолужицька |
| ἑϰατόν (де формант ἑ- первісно означав «один») | грецька |
| hund | давньоанглійська |
| hunt | давньоверхньонімецька |
| śat | давньоіндійська |
| śatám | давньоіндійська |
| hundr | давньоісландська |
| hund | давньонижньонімецька |
| съто | давньоруська |
| hund | давньофризька |
| *k῀m̥tóm «десять десятків» | індоєвропейська |
| *dek῀m «десять» | індоєвропейська |
| *(d)k῀m̥tóm | індоєвропейська |
| cét | ірландська |
| centum | латинська |
| sìmts | латиська |
| šim̃tas «сто» | литовська |
| сто | македонська |
| sto | нижньолужицька |
| sto | польська |
| sъto | праслов’янська |
| sъto | праслов’янська |
| сто | російська |
| стô | сербохорватська |
| sto | словацька |
| stó | словенська |
| съто | старослов’янська |
| känt | тохарська А |
| sto | чеська |
| B kante «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України