СОТНИЧИХА — ЕТИМОЛОГІЯ

сто

псл. sъto;
споріднене з лит. šim̃tas «сто», лтс. sìmts, дінд. śat, śatám, ав. satǝm, гр. ἑϰατόν (де формант ἑ- первісно означав «один»), лат. centum, ірл. cét, двн. hunt, днн. дангл. дфриз. hund, дісл. hundr, тох. A känt, тох. B kante «тс.»;
іє. *k῀m̥tóm‹ *(d)k῀m̥tóm «десять десятків», пов’язане з *dek῀m «десять»;
недостатньо об´рунтована думка (Mikkola Ursl. Gr. I 69, III 57; Uhlenbeck 302; Hirt IF 6, 348) про запозичення псл. sъto з іранських мов;
р. бр. болг. м. сто, др. съто, п. ч. слц. вл. нл. sto, схв. стоˇ, слн. stó, стсл. съто;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відсо́тний «процентний»
відсо́ток
всо́тка «процент»
надсо́ток «відсоток»
посо́тенно
се́тний «сотий»
со́те́нний
соте́нство «обов’язки сотника»
со́теро «стократно»
со́тец «сотня»
со́тий
со́тка
со́тний «тс.»
со́тник
сотникі́вна
сотникі́вство
сотнико́ва «дружина сотника»
сотникува́ння
сотникува́ти
со́тниця «сота частина»
сотниче́нко
сотничи́ха
со́тня
сотня́га
со́тський
со́тце «сотня»
сотя́нин «мешканець сотні»
со́цький
соцькува́ти «бути соцьким»
стівка «банкнота у сто гульденів»
усо́тка «відсоток»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
satǝm авестійська
сто білоруська
сто болгарська
sto верхньолужицька
ἑϰατόν (де формант ἑ- первісно означав «один») грецька
hund давньоанглійська
hunt давньоверхньонімецька
śat давньоіндійська
śatám давньоіндійська
hundr давньоісландська
hund давньонижньонімецька
съто давньоруська
hund давньофризька
*k῀m̥tóm «десять десятків» індоєвропейська
*dek῀m «десять» індоєвропейська
*(d)k῀m̥tóm індоєвропейська
cét ірландська
centum латинська
sìmts латиська
šim̃tas «сто» литовська
сто македонська
sto нижньолужицька
sto польська
sъto праслов’янська
sъto праслов’янська
сто російська
стô сербохорватська
sto словацька
stó словенська
съто старослов’янська
känt тохарська А
sto чеська
B kante «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України