СОСОНКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

со́со́нка «хвощ, Equisetum L.» (бот.)

пор. інші назви хвоща: [яли́нка, яли́чка, смерічка];
назва зумовлена подібністю хвоща і водяної сосонки до сосни;
похідне утворення від со́сна́ або результат перенесення на ці рослини назви со́со́нка «маленька сосна»;
бр. [сасо́нка] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

водяна со́сонка «Hippuris L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сасо́нка «тс.» білоруська
інші ?
со́сна́ або результат перенесення на ці рослини назви со́со́нка «маленька сосна» ?

со́сна́ «вічнозелене хвойне дерево, Pinus (Tourn.) L.; сосновий гай, ліс, сосняк» (бот.)

сх.-псл. [sosna] «хвойне дерево, ялина, сосна»;
загальновизнаної етимології не має;
найбільш вірогідним вважається зв’язок з давнім звуконаслідувальним утворенням іє. *k῀ops-nā (› *sop-snā/ sop-snь), від якого виводяться також псл. sopěti «сопіти, дути», укр. сопі́ти;
тому припускається для псл. sosna первісне значення «дуплисте дерево»;
зв’язок з іє. *k῀asnos «сірий», з яким зближують прус. sasins «заєць», дінд. śaśáḥ (‹*śasáḥ), двн. haso, дфриз. hasa «тс.», двн. hasan «сірий, блискучий», дангл. hasu «сіро-коричневий», дісл. hǫss (‹*haswa-) «тс., сірий», свн. hеswe «блідий», лат. cānus «сірий» (Vasmer ZfSlPh 2, 57–58; Brückner 507–508; пор. семантично подібні назви дерев за назвами кольору псл. *berza «береза», *berstъ «берест», гр. λεύϰη «біла тополя», нар.-лат. alba «тс.»), малоймовірний, оскільки значення певного виду дерева тут, очевидно, пізнє;
недостатньо об´рунтовані зіставлення з лат. sapa «сік», двн. saf «тс.», стсл. свепеть «дикий (лісовий) мед» і реконструкція кореня *sō˘ap- (*svap-) (Mikkola IF 23, 126), з лит. šãšаs «струпи», šаšnỹs «запаршивіла людина» (Zubató St. a čl. I 2, 131) та з двн. chien, нвн. Kien (‹*kēn, *kizn) «смолисте дерево, сосна» (Machek Jm. rostl. 37; Pedersen IF 5, 66), виведення псл. *sosna від дієслова *sojiti «колоти» (Moszyński PZJP 216–217);
непереконливе зіставлення з гр. ϰω̃νος «конус, шишка пінії», дінд. śānaḥ «точильний брусок» (Bezzenberger BB 27, 171);
р. сосна́, бр. сасна́ «сосна; [дуплиста сосна]», др. сосна, сосънь «сосна», соснь «тс.», п. ч. слц. sosna, полаб. süsnó, сболг. сосна, стсл. соснь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сосни́к «сосновий гай»
сосни́на́
со́сниця (у сполученні [с. янтаро́ва] «янтарне дерево, Pinites succinifer»)
сосни́чка «різновид вишивки»
сосні́вка «тс.»
соснове́ць «великий брунатний сосновий довгоносик, Hylobius abietis L. (Hylobius pini)» (ент.)
сосно́ві
сосно́вка «сосновий коконопряд, Gastropacha pini (Dendrolimus pini L.); соснова совка, Trachea piniperda (Panolis piniperda Losch.)» (ент.)
сосня́к «сосновий гай; соснова памолодь; [вид гриба; (ент.) сосновий пильщик, Tenthredo (pini) L. (Diprion pini L.) Нед]»
со́со́нка «різновид вишивки; особливий спосіб заплітання волосся»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сасна́ «сосна; [дуплиста сосна]» білоруська
ϰω̃νος «конус, шишка пінії» грецька
hasu «сіро-коричневий» давньоанглійська
haso давньоверхньонімецька
hasan «сірий, блискучий» давньоверхньонімецька
saf «тс.» давньоверхньонімецька
chien давньоверхньонімецька
śaśáḥ (‹*śasáḥ) давньоіндійська
śānaḥ «точильний брусок» давньоіндійська
hǫss «тс., сірий» (‹*haswa-) давньоісландська
сосна давньоруська
hasa «тс.» давньофризька
*k῀ops-nā (› *sop-snā/ sop-snь) індоєвропейська
*k῀asnos «сірий» індоєвропейська
cānus «сірий» латинська
sapa «сік» латинська
šãšаs «струпи» литовська
Kien «смолисте дерево, сосна» (‹*kēn, *kizn)(Machek Jm. rostl. 37; Pedersen IF 5, 66) нововерхньонімецька
süsnó полабська
sosna польська
sopěti «сопіти, дути» праслов’янська
sosna «дуплисте дерево» праслов’янська
*sosna від дієслова *sojiti «колоти» праслов’янська
sasins «заєць» прусська
сосна́ російська
сосна середньоболгарська
hеswe «блідий» середньоверхньнімецька
sosna словацька
свепеть «дикий (лісовий) мед» старослов’янська
соснь старослов’янська
сопі́ти українська
сосънь «сосна» українська
соснь «тс.» українська
sosna чеська
sosna «хвойне дерево, ялина, сосна» ?
*sō˘ap- (*svap-)(Mikkola IF 23, 126) ?
šаšnỹs «запаршивіла людина» ?

иле́ць «польовий хвощ, Equisetum arvense L.» (бот.)

пов’язане з [їль] «ялина»;
назва зумовлена зовнішнім виглядом польового хвоща, який нагадує хвойне дерево в мініатюрі;
пор. [сосо́нка] «польовий хвощ», р. [со́сенка] «тс.», [ёлка] «хвощ лісовий, Equisetum silvaticum L.», бр. [ёльнік] «хвощ багновий, Equisetum limosum L.», [яленец, елачка, сасонкаї «тс.».– Попов 259. – Див. ще їль, яли́на;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ильце́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ёльнік «хвощ багновий, Equisetum limosum L.» білоруська
яленец «тс.» білоруська
елачка «тс.» білоруська
сасонкаї «тс.» білоруська
со́сенка «тс.» російська
ёлка «хвощ лісовий, Equisetum silvaticum L.» російська
сосо́нка «польовий хвощ» українська
їль «ялина» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України