СОСНИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
со́сна́ «вічнозелене хвойне дерево, Pinus (Tourn.) L.; сосновий гай, ліс, сосняк» (бот.)
сх.-псл. [sosna] «хвойне дерево, ялина, сосна»;
загальновизнаної етимології не має;
найбільш вірогідним вважається зв’язок з давнім звуконаслідувальним утворенням іє. *k῀ops-nā (› *sop-snā/ sop-snь), від якого виводяться також псл. sopěti «сопіти, дути», укр. сопі́ти;
тому припускається для псл. sosna первісне значення «дуплисте дерево»;
зв’язок з іє. *k῀asnos «сірий», з яким зближують прус. sasins «заєць», дінд. śaśáḥ (‹*śasáḥ), двн. haso, дфриз. hasa «тс.», двн. hasan «сірий, блискучий», дангл. hasu «сіро-коричневий», дісл. hǫss (‹*haswa-) «тс., сірий», свн. hеswe «блідий», лат. cānus «сірий» (Vasmer ZfSlPh 2, 57–58; Brückner 507–508; пор. семантично подібні назви дерев за назвами кольору псл. *berza «береза», *berstъ «берест», гр. λεύϰη «біла тополя», нар.-лат. alba «тс.»), малоймовірний, оскільки значення певного виду дерева тут, очевидно, пізнє;
недостатньо об´рунтовані зіставлення з лат. sapa «сік», двн. saf «тс.», стсл. свепеть «дикий (лісовий) мед» і реконструкція кореня *sō˘ap- (*svap-) (Mikkola IF 23, 126), з лит. šãšаs «струпи», šаšnỹs «запаршивіла людина» (Zubató St. a čl. I 2, 131) та з двн. chien, нвн. Kien (‹*kēn, *kizn) «смолисте дерево, сосна» (Machek Jm. rostl. 37; Pedersen IF 5, 66), виведення псл. *sosna від дієслова *sojiti «колоти» (Moszyński PZJP 216–217);
непереконливе зіставлення з гр. ϰω̃νος «конус, шишка пінії», дінд. śānaḥ «точильний брусок» (Bezzenberger BB 27, 171);
р. сосна́, бр. сасна́ «сосна; [дуплиста сосна]», др. сосна, сосънь «сосна», соснь «тс.», п. ч. слц. sosna, полаб. süsnó, сболг. сосна, стсл. соснь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сосни́к
«сосновий гай»
сосни́на́
со́сниця
(у сполученні [с. янтаро́ва] «янтарне дерево, Pinites succinifer»)
сосни́чка
«різновид вишивки»
сосні́вка
«тс.»
соснове́ць
«великий брунатний сосновий довгоносик, Hylobius abietis L. (Hylobius pini)»
(ент.)
сосно́ві
сосно́вка
«сосновий коконопряд, Gastropacha pini (Dendrolimus pini L.); соснова совка, Trachea piniperda (Panolis piniperda Losch.)»
(ент.)
сосня́к
«сосновий гай; соснова памолодь; [вид гриба; (ент.) сосновий пильщик, Tenthredo (pini) L. (Diprion pini L.) Нед]»
со́со́нка
«різновид вишивки; особливий спосіб заплітання волосся»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сасна́ «сосна; [дуплиста сосна]» | білоруська |
| ϰω̃νος «конус, шишка пінії» | грецька |
| hasu «сіро-коричневий» | давньоанглійська |
| haso | давньоверхньонімецька |
| hasan «сірий, блискучий» | давньоверхньонімецька |
| saf «тс.» | давньоверхньонімецька |
| chien | давньоверхньонімецька |
| śaśáḥ (‹*śasáḥ) | давньоіндійська |
| śānaḥ «точильний брусок» | давньоіндійська |
| hǫss «тс., сірий» (‹*haswa-) | давньоісландська |
| сосна | давньоруська |
| hasa «тс.» | давньофризька |
| *k῀ops-nā (› *sop-snā/ sop-snь) | індоєвропейська |
| *k῀asnos «сірий» | індоєвропейська |
| cānus «сірий» | латинська |
| sapa «сік» | латинська |
| šãšаs «струпи» | литовська |
| Kien «смолисте дерево, сосна» (‹*kēn, *kizn)(Machek Jm. rostl. 37; Pedersen IF 5, 66) | нововерхньонімецька |
| süsnó | полабська |
| sosna | польська |
| sopěti «сопіти, дути» | праслов’янська |
| sosna «дуплисте дерево» | праслов’янська |
| *sosna від дієслова *sojiti «колоти» | праслов’янська |
| sasins «заєць» | прусська |
| сосна́ | російська |
| сосна | середньоболгарська |
| hеswe «блідий» | середньоверхньнімецька |
| sosna | словацька |
| свепеть «дикий (лісовий) мед» | старослов’янська |
| соснь | старослов’янська |
| сопі́ти | українська |
| сосънь «сосна» | українська |
| соснь «тс.» | українська |
| sosna | чеська |
| sosna «хвойне дерево, ялина, сосна» | ? |
| *sō˘ap- (*svap-)(Mikkola IF 23, 126) | ? |
| šаšnỹs «запаршивіла людина» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України