СОРТ — ЕТИМОЛОГІЯ
сорт
запозичення з французької мови;
фр. sorte «сорт», ст. sort походять від лат. sors (род. в. sortis) «тс., різновид, характер; доля, посада, звання; жереб», пов’язаного з дієсловом serere «плести, з’єднувати; зв’язувати, починати; обговорювати», спорідненим з дірл. sreth «ряд», гр. εἴρω «упорядковую», ὅρμος «ланцюжок»;
р. бр. болг. м. сорт, п. заст. sort(a), ч. слц. sorta, м. сорта, схв. со̏рта, слн. sórta;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сортівни́к
«головний сортувальник»
со́ртний
со́ртність
сорто́вний
«упорядкований»
сортува́лка
«машина, що розподіляє зерно, овочі за сортами та очищає їх від домішок»
сортува́льна
«приміщення для сортування»
сортува́льний
сортува́льник
сортува́льня
«тс.»
сортува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сорт | білоруська |
| сорт | болгарська |
| εἴρω «упорядковую» | грецька |
| sreth «ряд» | давньоірландська |
| sors «тс., різновид, характер; доля, посада, звання; жереб» (род. в. sortis) | латинська |
| сорт | македонська |
| сорта | македонська |
| sort(a) | польська |
| сорт | російська |
| рта | сербохорватська |
| sorta | словацька |
| sórta | словенська |
| sorte «сорт» | французька |
| sorta | чеська |
| sort | ? |
| serere «плести, з’єднувати; зв’язувати, починати; обговорювати» | ? |
| ὅρμος «ланцюжок» | ? |
| sort(a) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України