СОРОКОВА — ЕТИМОЛОГІЯ

со́рок «40»

задовільної етимології не має;
виводиться (як запозичення) від гр. (τε)σσαράϰοντα «сорок» (Mikl. EW 316–317; Brückner 507; Jagić AfSlPh 31, 233; Murko WuS 2, 134–135), але при цьому не враховується рання зміна грецького слова в σαράντα (без -ϰο-);
пов’язується з др. *сорокъ «мішок», сорочька як мірою відповідної кількості шкурок (Rožniecki–Pedersen KZ 39, 369–370; Vasmer KZ 41, 155–156; Kiparsky GLG 100; Булаховский Ист. коммент. 1958, 270; Коваль 155);
допускається можливість запозичення з тюркських мов (пор. тур. kirk «сорок» з дисиміляцією k–k › s–k, – Фасмер–Трубачев ІІІ 723);
р. со́рок, бр. со́рак, др. сорокъ, п. ст. sorok «в’язка з 40 соболиних чи куничих шкурок» (з р.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

сорачня́ «кладка з 40 снопів»
сорокі́вець «монета в 20 копійок (40 крейцерів); купюра в 40 карбованців»
сорокі́вка «тс.; пляшка, що вміщає сорокову частину відра або чверть літра»
сороко́вець «монета сороківець»
сороко́ви́й
сороко́ви́ни «сороковий день після смерті»
соро́чи́ни «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
со́рак білоруська
*сорокъ «мішок» давньоруська
сорокъ давньоруська
sorok «в’язка з 40 соболиних чи куничих шкурок»р.) польська
со́рок російська
сорочька ?
sorok «в’язка з 40 соболиних чи куничих шкурок»р.) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України