СОР — ЕТИМОЛОГІЯ
сур «сміття»
запозичене з білоруської мови;
бр. [сур] є результатом фонетичної видозміни р. сор «тс.», пов’язаного чергуванням голосних із серу́, сра́ти;
п. [sur] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сур | білоруська |
| sur «тс.» | польська |
| сор «тс.» | російська |
| серу́ | ? |
| сра́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України