СОПІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. soti (‹*sоpti), sopěti «сопіти, дути», пов’язані чергуванням голосних із sapati «сопіти, пихтіти»;

давні звуконаслідувальні утворення, очевидно, споріднені з дінд. śápati «проклинає», śábdaḥ «звук, шум»;

іє. *k῀op-;

зіставляється також (Machek ESJČ 567) з гр. ѱόφος «звук, гуркіт»;

р. сопе́ть, бр. сапці́ «сопіти; дути в дудку», др. сопѣти «грати на трубі», сопсти «тс.», ч. soptiti «пихтіти, сопіти», слц. soptit’ «вивергати вогонь», болг. со́пам се «огризаюся», схв. са̏пити «пихтіти, сопіти», слн. sopéti (sôpsti) «сопіти, фиркати», стсл. соти (сопсти) «грати на дудці»;

найбільш вірогідним вважається зв’язок з давнім звуконаслідувальним утворенням іє. *k῀ops-nā (› *sop-snā/ sop-snь), від якого виводяться також псл. sopěti «сопіти, дути», укр. сопі́ти;

непереконливе зіставлення з гр. ϰω̃νος «конус, шишка пінії», дінд. śānaḥ «точильний брусок» (Bezzenberger BB 27, 171);

недостатньо об´рунтовані зіставлення з лат. sapa «сік», двн. saf «тс.», стсл. свепеть «дикий (лісовий) мед» і реконструкція кореня *sō˘ap- (*svap-) (Mikkola IF 23, 126), з лит. šãšаs «струпи», šаšnỹs «запаршивіла людина» (Zubató St. a čl. I 2, 131) та з двн. chien, нвн. Kien (‹*kēn, *kizn) «смолисте дерево, сосна» (Machek Jm. rostl. 37; Pedersen IF 5, 66), виведення псл. *sosna від дієслова *sojiti «колоти» (Moszyński PZJP 216–217);

зв’язок з іє. *k῀asnos «сірий», з яким зближують прус. sasins «заєць», дінд. śaśáḥ (‹*śasáḥ), двн. haso, дфриз. hasa «тс.», двн. hasan «сірий, блискучий», дангл. hasu «сіро-коричневий», дісл. hǫss (‹*haswa-) «тс., сірий», свн. hеswe «блідий», лат. cānus «сірий» (Vasmer ZfSlPh 2, 57–58; Brückner 507–508; пор. семантично подібні назви дерев за назвами кольору псл. *berza «береза», *berstъ «берест», гр. λεύϰη «біла тополя», нар.-лат. alba «тс.»), малоймовірний, оскільки значення певного виду дерева тут, очевидно, пізнє;

тому припускається для псл. sosna первісне значення «дуплисте дерево»;

загальновизнаної етимології не має;

сх.-псл. [sosna] «хвойне дерево, ялина, сосна»;

р. сосна́, бр. сасна́ «сосна; [дуплиста сосна]», др. сосна, сосънь «сосна», соснь «тс.», п. ч. слц. sosna, полаб. süsnó, сболг. сосна, стсл. соснь;

псл. kośъ (‹*kopsъ) «тс.»;

споріднене з гр. κόψιχος, κόσσυφος «чорний дрізд»;

можливо (Meillet MSL 18, 171–172), походить від звуконаслідувального іє. *kор-, звідки також псл. *sopti, укр. сопти́, сопі́ти (іє. *kор- могло зазнати дисиміляції в kop-, пор. укр. гу́ска, псл. gǫsь і лит. žąsìs «гуска»);

на думку інших (Vaillant RES 35, 94–95), споріднене з псл. kosь «косий» і kositi «косити» (назва птаха могла бути зумовлена способом літання);

пов’язання з лит. šėše «чорний дрізд» (Brückner 259) недостатньо обґрунтоване;

р. ст. [koc] «шпак», п. ч. слц. kos «чорний дрізд», вл. нл. ел н. kos, болг. м. кос, схв. кȏс «тс.»;