СОПРАНО — ЕТИМОЛОГІЯ
сопра́но «найвищий співочий жіночий голос; високі за регістром різновиди деяких музичних інструментів»
запозичення з італійської мови;
іт. soprano «високий жіночий голос» (букв. «верхній, вищий»), очевидно, пов’язане з пізньолат. superānus «високий; верхній», похідним від лат. super «зверху, вгорі»;
пояснюється також як похідне від іт. sopra «зверх; понад», яке продовжує лат. supra «зверху; нагорі; вище; понад», пов’язане з super;
р. болг. сопра́но, бр. сапра́на, п. вл. sopran, ч. слц. слн. soprán, sopranista, м. сопра́н, схв. са̏прāн, сопра̀нистица, сопра̀нисткиња, слн. sopraníst;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сопра́н
сопрані́стка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сапра́на | білоруська |
| сопра́но | болгарська |
| sopran | верхньолужицька |
| soprano «високий жіночий голос» (букв. «верхній, вищий») | італійська |
| sopra «зверх; понад» | італійська |
| super «зверху, вгорі» | латинська |
| supra «зверху; нагорі; вище; понад» | латинська |
| сопра́н | македонська |
| superānus «високий; верхній» | пізньолатинська |
| sopran | польська |
| сопра́но | російська |
| прāн | сербохорватська |
| soprán | словацька |
| sopranista | словацька |
| soprán | словенська |
| sopranista | словенська |
| sopraníst | словенська |
| сопра̀нистица | українська |
| сопра̀нисткиња | українська |
| soprán | чеська |
| sopranista | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України